<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:itunes="http://www.itunes.com/dtds/podcast-1.0.dtd" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:podfm="http://podfm.ru/RSS/extension" version="2.0">
            <channel>
<atom:link href="http://kabinet.podfm.ru/rss/recomended/" type="application/rss+xml" rel="self"/>
<itunes:owner>
<itunes:email>russkie.media@gmail.com</itunes:email>
</itunes:owner>
<language>ru-ru</language>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<image>
<url>http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/user_1_54.jpg</url>
<title>Подкасты пользователя kabi.net</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru</link>
</image>
<itunes:image href="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/user_1_54.jpg">
<itunes:url>http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/user_1_54.jpg</itunes:url>
<itunes:link>http://kabinet.podfm.ru</itunes:link>
</itunes:image>
<link>http://kabinet.podfm.ru</link>
<title>Подкасты пользователя kabi.net</title>
<itunes:summary/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<lastBuildDate>Tue, 14 Apr 2026 10:43:50 +0300</lastBuildDate>
<item>
<title>тест1 (01) </title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/86/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/86/</guid>
<pubDate>Sat, 19 Nov 2011 14:10:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;&lt;li&gt;тема1&lt;/li&gt;&lt;br /&gt; &lt;li&gt;тема2&lt;/li&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/86/file/111.mp3?channel=rss" length="20838" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>тема1 
тема2</itunes:summary>
<itunes:duration>3</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>186</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Софія Балдига</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/85/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/85/</guid>
<pubDate>Wed, 21 Apr 2010 13:46:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;...&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/85/file/2010-04-14-baldyga.mp3?channel=rss" length="40421878" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>...</itunes:summary>
<itunes:duration>4042</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>273</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Галина Пагутяк</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/84/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/84/</guid>
<pubDate>Tue, 30 Mar 2010 14:48:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;"Галина Пагутяк ввійшла в літературу зовсім тими дверима, якими входили всі інші українські письменники радянського часу. Вона ввійшла, не постукавши і не попросивши дозволу ввійти, вона влетіла через димар і змусила рахуватися з нею. Їй вдалося обійтися без творів, яких вимагала епоха, а разом з тим подарувати твори, який вимагала душа", - так писав про неї Юрій Винничук.  Надзвичайно цікавий співрозмовник, вона не любить публічності і цурається літературної "тусовки". Містик альбігойського кшталту, її проза поетична у кращому сенсі цього слова, переповнена багатожиттєвою воістину "котячою" пам'яттю. Її мові властива магія, якій складно опиратися. Галина Пагутяк - новий лауреат премії імені найвідомішого країнського поета, яка повинна гордитися цим своїм лауреатом і яка багато в чому реабілітується цим своїм лауреатом. &lt;br /&gt; &lt;li&gt;своє отримання Шевченківської премії;&lt;br /&gt; свій майбутній роман;&lt;br /&gt; альбігойців і катарів;&lt;br /&gt; український націоналізм;&lt;br /&gt; свій інтерес до шумерської культури та Сходу загалом;&lt;br /&gt; улюблену літературу;&lt;br /&gt; свій спосіб писання;&lt;br /&gt; особливості роботи українських видавництв з авторами;&lt;br /&gt; свій підхід до ілюстрування власних книжок;&lt;br /&gt; своїх улюбленців в сучукрліті.&lt;/li&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/84/file/2010-03-24-pahutiak.mp3?channel=rss" length="43042220" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>"Галина Пагутяк ввійшла в літературу зовсім тими дверима, якими входили всі інші українські письменники радянського часу. Вона ввійшла, не постукавши і не попросивши дозволу ввійти, вона влетіла через димар і змусила рахуватися з нею. Їй вдалося обійтися без творів, яких вимагала епоха, а разом з тим подарувати твори, який вимагала душа", - так писав про неї Юрій Винничук.  Надзвичайно цікавий співрозмовник, вона не любить публічності і цурається літературної "тусовки". Містик альбігойського кшталту, її проза поетична у кращому сенсі цього слова, переповнена багатожиттєвою воістину "котячою" пам'яттю. Її мові властива магія, якій складно опиратися. Галина Пагутяк - новий лауреат премії імені найвідомішого країнського поета, яка повинна гордитися цим своїм лауреатом і яка багато в чому реабілітується цим своїм лауреатом.  
своє отримання Шевченківської премії; 
свій майбутній роман; 
альбігойців і катарів; 
український націоналізм; 
свій інтерес до шумерської культури та Сходу загалом; 
улюблену літературу; 
свій спосіб писання; 
особливості роботи українських видавництв з авторами; 
свій підхід до ілюстрування власних книжок; 
своїх улюбленців в сучукрліті.</itunes:summary>
<itunes:duration>4304</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>295</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Ігор Калинець про Антонича</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/83/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/83/</guid>
<pubDate>Mon, 22 Mar 2010 12:29:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Ми знову повертаємося то теми Антонича, цього разу завдяки Ігореві Калинцю. Він був одним із перших відкрив Антонича для львів’ян ще в 60-х, а протягом останнього року займається написанням біографії Антонича. Протягом цієї зустрічі Калинець розповідає про свої майже детективні пошуки фактів біографії Антонича та зачитує один із розділів майбутньої книжки про дитинство поета.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/83/file/2010-03-17-kalynec-antonych.mp3?channel=rss" length="48731690" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Ми знову повертаємося то теми Антонича, цього разу завдяки Ігореві Калинцю. Він був одним із перших відкрив Антонича для львів’ян ще в 60-х, а протягом останнього року займається написанням біографії Антонича. Протягом цієї зустрічі Калинець розповідає про свої майже детективні пошуки фактів біографії Антонича та зачитує один із розділів майбутньої книжки про дитинство поета.</itunes:summary>
<itunes:duration>4873</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>272</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Тарас Шевченко і богема</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/82/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/82/</guid>
<pubDate>Wed, 17 Mar 2010 15:51:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Зазвичай на кабінетних зустрічах ми говоримо з однією людиною на багато тем. Але цього разу ми зробили навпаки.Єдина тема зустрічі звучала так: "Тарас Шевченко і богема". Стереотипно ми вписуємо Шевченка в рустикальний дискурс і говоримо про нього ледве не як про мученика. В той же час його знайомі з Петербургу радше описували б його як ексцентрика, гульвісу і "тусовщика". Обговорюючи це, Юрій Кучерявий, Віктор Неборак, Остап Сливинський, Мар'яна Кіяновська, Оксана Васьків, Григорій Семенчук, Андрій Саєнко, Тарас Федірко та Юрій Садловський щедро цитували щоденники Шевченка, які містять значно більше, ніж лірика, вказівок на його спосіб життя в петербурзький період: відвідини театрів, візити до знаті, спілкування з артистичними колами.&lt;br /&gt; Подкаст обов’язковий до прослуховування всіма, хто ще не вирвався з полону шкільних штампів.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/82/file/2010-03-10-shevchenko.mp3?channel=rss" length="51259298" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Зазвичай на кабінетних зустрічах ми говоримо з однією людиною на багато тем. Але цього разу ми зробили навпаки.Єдина тема зустрічі звучала так: "Тарас Шевченко і богема". Стереотипно ми вписуємо Шевченка в рустикальний дискурс і говоримо про нього ледве не як про мученика. В той же час його знайомі з Петербургу радше описували б його як ексцентрика, гульвісу і "тусовщика". Обговорюючи це, Юрій Кучерявий, Віктор Неборак, Остап Сливинський, Мар'яна Кіяновська, Оксана Васьків, Григорій Семенчук, Андрій Саєнко, Тарас Федірко та Юрій Садловський щедро цитували щоденники Шевченка, які містять значно більше, ніж лірика, вказівок на його спосіб життя в петербурзький період: відвідини театрів, візити до знаті, спілкування з артистичними колами. 
Подкаст обов’язковий до прослуховування всіма, хто ще не вирвався з полону шкільних штампів.</itunes:summary>
<itunes:duration>5126</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>317</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Василь Голобородько, Михайло Григорів</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/81/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/81/</guid>
<pubDate>Mon, 15 Mar 2010 13:41:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Це запис зустрічі з представниками Київської школи поезії - Василем Голобородьком та Михайлом Григорівим. Вона відбулася на Літературному фестивалі в рамках Форуму видавців 2009 і була присвячена сорокаріччю цієї літературної формації. Розмова з цими, досить непублічними, авторами вийшла напрочуд жвавою, і торкалася таких тем:&lt;br /&gt; - визначення ознак належності до Київської школи поезії;&lt;br /&gt; - початки її діяльності, побутові реалії і юнацькі бешкети;&lt;br /&gt; - Григорів читає свої дитячі вірші і розповідає про їх видання;&lt;br /&gt; - Голобородько читає "Змінений голос", "Обмін усмішками", "Пагінець чорного кленка", "Той ховається", "Інтерв'ю-луна", "поштовий голуб", &lt;br /&gt; - про есей Лишеги "Діана";&lt;br /&gt; - про значення Київської школи в українській літературі і ставлення критиків до себе;&lt;br /&gt; - Григорів читає вірші з різних збірок;&lt;br /&gt; - Голобородько про сприйняття критикою своєї книжки "Птахи в українському краєвиді";&lt;br /&gt; - Голобородько: "Хатка на одну людину".&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/81/file/2009-09-10-kyjivska-wkola.mp3?channel=rss" length="38783739" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Це запис зустрічі з представниками Київської школи поезії - Василем Голобородьком та Михайлом Григорівим. Вона відбулася на Літературному фестивалі в рамках Форуму видавців 2009 і була присвячена сорокаріччю цієї літературної формації. Розмова з цими, досить непублічними, авторами вийшла напрочуд жвавою, і торкалася таких тем: 
- визначення ознак належності до Київської школи поезії; 
- початки її діяльності, побутові реалії і юнацькі бешкети; 
- Григорів читає свої дитячі вірші і розповідає про їх видання; 
- Голобородько читає "Змінений голос", "Обмін усмішками", "Пагінець чорного кленка", "Той ховається", "Інтерв'ю-луна", "поштовий голуб",  
- про есей Лишеги "Діана"; 
- про значення Київської школи в українській літературі і ставлення критиків до себе; 
- Григорів читає вірші з різних збірок; 
- Голобородько про сприйняття критикою своєї книжки "Птахи в українському краєвиді"; 
- Голобородько: "Хатка на одну людину".</itunes:summary>
<itunes:duration>3878</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>354</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Анастасія Афанасьєва</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/80/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/80/</guid>
<pubDate>Fri, 12 Mar 2010 04:38:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Анастасія Афанасьєва – російськомовна поетеса з Харкова, перекладачка, психіатр. До "Каінету" була запрошена з нагоди виходу друком її третьої поетичної збірки "Белые стены". Навідміну він більшості інших зустрічей, на цій було мінімум розмов і максимум віршів - як в оригіналі, російською, так і в українському перекладі Тараса Федірка.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; &lt;li&gt;"из того, что сделано, я выбираю флаг"&lt;br /&gt; "Поселок и авиакатастрофы"&lt;br /&gt; Цикл "Пять континентов"&lt;br /&gt; "Это мы, стоящие лицами..."&lt;br /&gt; "Лицо отрешенное мальчика..."&lt;br /&gt; "Хочется слышать, как вещи сталкиваются друг с другом..."&lt;br /&gt; "Я - это..."&lt;br /&gt; Федірко читає переклади цих окремих віршів укранською;&lt;br /&gt; Настя про сприйняття своїх віршів в перекладі&lt;br /&gt; коментар Мар'яни Кіяновської;&lt;br /&gt; Настя про Целана і творчий метод&lt;br /&gt; "Полый шар"&lt;br /&gt; Цикл "Комедия луча"&lt;br /&gt; коментар Кіяновської про поетів, що міняють фізику&lt;br /&gt; "Сердцевина грецкого ореха"&lt;br /&gt; "Я трогаю кожу мира"&lt;br /&gt; По черзі оригінал і переклад: "Провал" з циклу "Башня"&lt;br /&gt; "Плод"&lt;br /&gt; "Башня"&lt;br /&gt; "Рюкзак"&lt;br /&gt; "Рука"&lt;br /&gt; "Спички"&lt;br /&gt; "Комната"&lt;br /&gt; "Молчание" (цикл)&lt;br /&gt; &lt;/li&gt;&lt;br /&gt; Музика: Афанасьева А. Белые Стены: Стихотворения. - М.: Новое Литературное обозрение, 2010 - 144 с., с приложением CD&lt;br /&gt; Агата Вильчик - контрабас, электрогитара, вокал&lt;br /&gt; Павел Павлосюк, клавишные.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/80/file/2010-03-05-afanasjeva.mp3?channel=rss" length="53839029" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Анастасія Афанасьєва – російськомовна поетеса з Харкова, перекладачка, психіатр. До "Каінету" була запрошена з нагоди виходу друком її третьої поетичної збірки "Белые стены". Навідміну він більшості інших зустрічей, на цій було мінімум розмов і максимум віршів - як в оригіналі, російською, так і в українському перекладі Тараса Федірка. 
 
"из того, что сделано, я выбираю флаг" 
"Поселок и авиакатастрофы" 
Цикл "Пять континентов" 
"Это мы, стоящие лицами..." 
"Лицо отрешенное мальчика..." 
"Хочется слышать, как вещи сталкиваются друг с другом..." 
"Я - это..." 
Федірко читає переклади цих окремих віршів укранською; 
Настя про сприйняття своїх віршів в перекладі 
коментар Мар'яни Кіяновської; 
Настя про Целана і творчий метод 
"Полый шар" 
Цикл "Комедия луча" 
коментар Кіяновської про поетів, що міняють фізику 
"Сердцевина грецкого ореха" 
"Я трогаю кожу мира" 
По черзі оригінал і переклад: "Провал" з циклу "Башня" 
"Плод" 
"Башня" 
"Рюкзак" 
"Рука" 
"Спички" 
"Комната" 
"Молчание" (цикл) 
 
Музика: Афанасьева А. Белые Стены: Стихотворения. - М.: Новое Литературное обозрение, 2010 - 144 с., с приложением CD 
Агата Вильчик - контрабас, электрогитара, вокал 
Павел Павлосюк, клавишные.</itunes:summary>
<itunes:duration>4487</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>207</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Проект Віктора Неборака та Ігоря Котика "Поза очі": Микола Холодний</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/79/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/79/</guid>
<pubDate>Thu, 11 Mar 2010 23:21:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;&lt;div style="float:left;width:235px;"&gt;&lt;table cellpadding=0 cellspacing=0&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="border-bottom:0px;"&gt;&lt;img src="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_79.jpg?2" &gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;/div&gt;Зустріч присвячена розглядові збірки моезій Миколи Холодного "Повернення" (К., "Факт", серія "Зона Овідія", 212 с.)&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - Неборак про своє знайомство з Холодним і причини інтересу до його постаті, читає вірш "Як би то статись тій біді...;&lt;br /&gt; - місце Холодного в самвидаві та українській літературі загалом;&lt;br /&gt; - Котик читає вірш "Глухонімі";&lt;br /&gt; - Кучерявий про саркастичність Холодного;&lt;br /&gt; - Неборак читає верлібр "А він сидів і не рухався з місця", "Та він не промовив і слова", "Розмова поета із самим собою", "Кінь у Києві", "Чоловік, що стояв на руках";&lt;br /&gt; Котик читає "Дядько має заводи й фабрики";&lt;br /&gt; - Неборак про соцреалізм і сексотів, читає вірші "Привид", "Повія", &lt;br /&gt; - Галина Чубай про Холодного й Григорія  Чубая;&lt;br /&gt; - Неборак ще раз про особисте знайомство з Холодним, читає різні версії "На стрімкім териконі віддалась ти мені"; "Вона", "Зацьковані цілую п'яти", "Шлях на Київ", Котик читає "Ми і воно", Неборак - "Хто ми?", "Вірш без початку і кінця"", "Новорічна ялинка", "Роздуми на цвинтарі (Грицькові Чубаю), &lt;br /&gt; - Галина Чубай про посмертне прийняття Чубая до СПУ&lt;br /&gt; - Неборак читає "Марення на носилках", роздумує про вплив Холодного на наступників.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/79/file/2010-02-24-kotyk-neborak-xolodnyj.mp3?channel=rss" length="38535053" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Зустріч присвячена розглядові збірки моезій Миколи Холодного "Повернення" (К., "Факт", серія "Зона Овідія", 212 с.) 
 
- Неборак про своє знайомство з Холодним і причини інтересу до його постаті, читає вірш "Як би то статись тій біді...; 
- місце Холодного в самвидаві та українській літературі загалом; 
- Котик читає вірш "Глухонімі"; 
- Кучерявий про саркастичність Холодного; 
- Неборак читає верлібр "А він сидів і не рухався з місця", "Та він не промовив і слова", "Розмова поета із самим собою", "Кінь у Києві", "Чоловік, що стояв на руках"; 
Котик читає "Дядько має заводи й фабрики"; 
- Неборак про соцреалізм і сексотів, читає вірші "Привид", "Повія",  
- Галина Чубай про Холодного й Григорія  Чубая; 
- Неборак ще раз про особисте знайомство з Холодним, читає різні версії "На стрімкім териконі віддалась ти мені"; "Вона", "Зацьковані цілую п'яти", "Шлях на Київ", Котик читає "Ми і воно", Неборак - "Хто ми?", "Вірш без початку і кінця"", "Новорічна ялинка", "Роздуми на цвинтарі (Грицькові Чубаю),  
- Галина Чубай про посмертне прийняття Чубая до СПУ 
- Неборак читає "Марення на носилках", роздумує про вплив Холодного на наступників.</itunes:summary>
<itunes:duration>3854</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_79.jpg?2"/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>288</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Наталія Трохим</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/78/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/78/</guid>
<pubDate>Tue, 02 Mar 2010 15:05:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;17 лютого у Львові в літературній книгарні-кав’ярні "Кабінет" відбулася літературна зустріч із львівською поетесою, перекладачкою Наталією Трохим (пер. Салман Рушді "Опівнічні діти" та ін.), яка запрезентувала українській громадськості литовсько-україно-білорусько-грузинський альманах "Діємедіс", нещодавно виданий у Литві. Протягом зустрічі п. Наталія прозповіла про пленер поетів, художників та перекладачів у Литві, сам альманах "Діємедіс", та прочитала власноруч перекладені на пленері вірші:&lt;br /&gt; &lt;li&gt;Аміран Свімонішвілі, "Першим болем своїм...", "Притча про вино"&lt;br /&gt; Георгій Нахуцрішвілі, "Дивна зима", "Віяло, схоже на зиму", "Я - Наполеон"&lt;br /&gt; Ґлєб Лободзенко, "Давай заведемо собі янголятко"&lt;br /&gt; Настя Манцевіч "Сиджу, дивлюсь телевізор...", "Що мені робити з тобою..."&lt;br /&gt; Віолетта Шоблінскайте "В чеканні пробудження того, за ким сумую"&lt;br /&gt; про Хадановіча і особливості міжнаціонального спілкування на пленері&lt;br /&gt; про грузинський досвід ідтримки своєї культурно традиції;&lt;br /&gt; читає свої вірші "Долоню поклав на серце моє", "Чоловікові на ім'я Час", "Ти людиш дощ, тож будь мені дощем...", "Каштани посрілись рано", "Без берега", "Рондель", "Ворожиш"&lt;br /&gt; &lt;/li&gt;&lt;br /&gt; Про цю зустріч на сайті &lt;a href=http://podfm.ru/goto/c81c278 rel=nofollow target=_blank&gt;Zaxid.net&lt;/a&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/78/file/2010-02-17-trohym.mp3?channel=rss" length="37334204" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>17 лютого у Львові в літературній книгарні-кав’ярні "Кабінет" відбулася літературна зустріч із львівською поетесою, перекладачкою Наталією Трохим (пер. Салман Рушді "Опівнічні діти" та ін.), яка запрезентувала українській громадськості литовсько-україно-білорусько-грузинський альманах "Діємедіс", нещодавно виданий у Литві. Протягом зустрічі п. Наталія прозповіла про пленер поетів, художників та перекладачів у Литві, сам альманах "Діємедіс", та прочитала власноруч перекладені на пленері вірші: 
Аміран Свімонішвілі, "Першим болем своїм...", "Притча про вино" 
Георгій Нахуцрішвілі, "Дивна зима", "Віяло, схоже на зиму", "Я - Наполеон" 
Ґлєб Лободзенко, "Давай заведемо собі янголятко" 
Настя Манцевіч "Сиджу, дивлюсь телевізор...", "Що мені робити з тобою..." 
Віолетта Шоблінскайте "В чеканні пробудження того, за ким сумую" 
про Хадановіча і особливості міжнаціонального спілкування на пленері 
про грузинський досвід ідтримки своєї культурно традиції; 
читає свої вірші "Долоню поклав на серце моє", "Чоловікові на ім'я Час", "Ти людиш дощ, тож будь мені дощем...", "Каштани посрілись рано", "Без берега", "Рондель", "Ворожиш" 
 
Про цю зустріч на сайті Zaxid.net</itunes:summary>
<itunes:duration>3733</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>244</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Олександр Ковальчук</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/77/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/77/</guid>
<pubDate>Sun, 21 Feb 2010 00:30:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Олександр Ковальчук - львівський журналіст, культурний оглядач сайту procultura.com.ua, відомий своєю різкою і безкомпромісною критикою багатьох зразків українського культурного продукту. Кілька років тому він писав вірші - достойні того, щоби бути опублікованими в ще 2005 році з подачі Ігоря Калинця. Це була єдина їх публікація: з того часу поезію Ковальчук покинув, тож ця зустріч стала для нього нагодою ще раз переглянути свої тексти і - нарешті - представити їх на суд львівської публіки. А крім віршів поговорити про таке:   &lt;br /&gt; користь журналістові з богословської освіти;&lt;br /&gt; улюблені фільми минулого року;&lt;br /&gt; самоідентифікацію;&lt;br /&gt; завдання критики;&lt;br /&gt; джерела колишнього натнення;&lt;br /&gt; читає вірші;&lt;br /&gt; своє ставлення до української культурної журналістики;&lt;br /&gt; веселі і серйозні питання від публіки;&lt;br /&gt; ще трохи віршів.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/77/file/2010-02-10-kovalchuk.mp3?channel=rss" length="37692082" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Олександр Ковальчук - львівський журналіст, культурний оглядач сайту procultura.com.ua, відомий своєю різкою і безкомпромісною критикою багатьох зразків українського культурного продукту. Кілька років тому він писав вірші - достойні того, щоби бути опублікованими в ще 2005 році з подачі Ігоря Калинця. Це була єдина їх публікація: з того часу поезію Ковальчук покинув, тож ця зустріч стала для нього нагодою ще раз переглянути свої тексти і - нарешті - представити їх на суд львівської публіки. А крім віршів поговорити про таке:    
користь журналістові з богословської освіти; 
улюблені фільми минулого року; 
самоідентифікацію; 
завдання критики; 
джерела колишнього натнення; 
читає вірші; 
своє ставлення до української культурної журналістики; 
веселі і серйозні питання від публіки; 
ще трохи віршів.</itunes:summary>
<itunes:duration>3769</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>277</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Неборак і Котик про Зеді Сміт і Таню Малярчук</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/76/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/76/</guid>
<pubDate>Mon, 15 Feb 2010 09:19:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;В ході цієї літературно-критичної зустрічі з Віктором Небораком та Ігорем Котиком переважно обговорюються книжки "Білі зуби" Зеді Сміт і "Божественна Комедія" Тані Малярчук. А точніше, говорилося таке:&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 	Неборак про свою роботу в журі книжкового рейтингу "Літакценту";&lt;br /&gt; 	про книжку Євгена і Оксани Нахліків "Пантелеймон Куліш між Параскою Глібовою і Горпиною Ніколаєвою";&lt;br /&gt; 	про монографію Романа Піхманця "Іван Франко і Василь Стефаник: взаємини на тлі доби";&lt;br /&gt; 	Котик про роман Зеді Сміт "Білі зуби";&lt;br /&gt; 	всі гуртом відповідають на питання "фізкультурного радикал-реформатора" про релігію в Зеді Сміт :)&lt;br /&gt; 	порівняння соціальної проблематики в Зеді Сміт і Тані Малярчук;&lt;br /&gt; 	Неборак читає "Село і його відьми" з книжки "Згори вниз" Тані Малярчук;&lt;br /&gt; 	Котик намагається зарахувати Таню Малярчук до якоїсь літературної традиції;&lt;br /&gt; 	Кучерявий про доцільність приватних історій в літературі;&lt;br /&gt; 	Неборак про симпатії автора і читача до персонажів;&lt;br /&gt; 	Кучерявий відповідає на ще одне питання фізкультурника;&lt;br /&gt; 	Неборак підводить підсумки.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/76/file/2010-02-03-kotyk-neborak-zedi-smit-malarchuk.mp3?channel=rss" length="42801894" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>В ході цієї літературно-критичної зустрічі з Віктором Небораком та Ігорем Котиком переважно обговорюються книжки "Білі зуби" Зеді Сміт і "Божественна Комедія" Тані Малярчук. А точніше, говорилося таке: 
 
	Неборак про свою роботу в журі книжкового рейтингу "Літакценту"; 
	про книжку Євгена і Оксани Нахліків "Пантелеймон Куліш між Параскою Глібовою і Горпиною Ніколаєвою"; 
	про монографію Романа Піхманця "Іван Франко і Василь Стефаник: взаємини на тлі доби"; 
	Котик про роман Зеді Сміт "Білі зуби"; 
	всі гуртом відповідають на питання "фізкультурного радикал-реформатора" про релігію в Зеді Сміт :) 
	порівняння соціальної проблематики в Зеді Сміт і Тані Малярчук; 
	Неборак читає "Село і його відьми" з книжки "Згори вниз" Тані Малярчук; 
	Котик намагається зарахувати Таню Малярчук до якоїсь літературної традиції; 
	Кучерявий про доцільність приватних історій в літературі; 
	Неборак про симпатії автора і читача до персонажів; 
	Кучерявий відповідає на ще одне питання фізкультурника; 
	Неборак підводить підсумки.</itunes:summary>
<itunes:duration>4280</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>251</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Роман Гамада</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/75/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/75/</guid>
<pubDate>Tue, 09 Feb 2010 17:47:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;&lt;div style="float:left;width:235px;"&gt;&lt;table cellpadding=0 cellspacing=0&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="border-bottom:0px;"&gt;&lt;img src="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_75.jpg?2" &gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;/div&gt;У нас вже якось була зустріч "в східному стилі" - тоді Володимир Даниленко презентував "Газелі бідного Ремзі". Цього разу тему Орієнту продовжує і розвиває Роман Гамада - сходознавець, перекладач, літературознавець, лауреат Літературної премії ім. Миколи Лукаша (1999), член СПУ, старший викладач кафедри сходознавства Львівського Національного університету ім. Ів. Франка. Причому продовжує також в гумористичному руслі, представляючи на суд публіки середньовічний перський гумор, зразком якого є "Анекдоти про мулу Насреддіна". З нагоди виходу їх друком і відбулася ця зустріч, протягом якої їх перекладач і упорядик Роман Гамада розповідав про таке:&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; 	свої переклади і їх видання (зокрема про "Перські оповідання");&lt;br /&gt; 	причини свого вибору перської мови;&lt;br /&gt; 	ще раз "Перські оповідання";&lt;br /&gt; 	Муллу (Ходжу) Насреддіна, історію його та анекдотів про нього;&lt;br /&gt; 	особливості арабського гумору;&lt;br /&gt; 	зачитує фрагменти з "Анекдотів про Муллу Насреддіна".&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/75/file/2010-01-26-hamada.mp3?channel=rss" length="41293584" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>У нас вже якось була зустріч "в східному стилі" - тоді Володимир Даниленко презентував "Газелі бідного Ремзі". Цього разу тему Орієнту продовжує і розвиває Роман Гамада - сходознавець, перекладач, літературознавець, лауреат Літературної премії ім. Миколи Лукаша (1999), член СПУ, старший викладач кафедри сходознавства Львівського Національного університету ім. Ів. Франка. Причому продовжує також в гумористичному руслі, представляючи на суд публіки середньовічний перський гумор, зразком якого є "Анекдоти про мулу Насреддіна". З нагоди виходу їх друком і відбулася ця зустріч, протягом якої їх перекладач і упорядик Роман Гамада розповідав про таке: 
 
	свої переклади і їх видання (зокрема про "Перські оповідання"); 
	причини свого вибору перської мови; 
	ще раз "Перські оповідання"; 
	Муллу (Ходжу) Насреддіна, історію його та анекдотів про нього; 
	особливості арабського гумору; 
	зачитує фрагменти з "Анекдотів про Муллу Насреддіна".</itunes:summary>
<itunes:duration>4129</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_75.jpg?2"/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>258</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net - Оксана Забужко</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/74/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/74/</guid>
<pubDate>Wed, 27 Jan 2010 18:44:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Сьогоднішній випуск був записаний не в "Кабінеті", а у львівській книгарні "Є". Зазвичай ми не робимо записів літзустрічей, які не ми організовуємо, але цієї нагоди втратити не могли. Гостею "Є" того вечора була Оксана Забужко, яка завітала до Львова в рамках всеукраїнського промо-туру з нагоди виходу свого роману "Музей покинутих секретів" і розповіла про таке:&lt;br /&gt; &lt;li&gt;історію написання цієї книжки;&lt;br /&gt; дитячу гру в секрети як ключ до розуміння назви роману;&lt;br /&gt; кілька сюжетних ліній та іх переплетіння (без спойлерів);&lt;br /&gt; композицію роману;&lt;br /&gt; присутність минулого в сучасності (історичну й метафізичну);&lt;br /&gt; своїх консультатнів, що допомагали відтворити історичні реалії;&lt;br /&gt; труднощі писання романів на фоні нечітких історичних даних; &lt;br /&gt; жінок в УПА;&lt;br /&gt; власні вірші, що збуваються.&lt;/li&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/74/file/2009-10-19-zabuzhko-v-knyharni-je-lviv.mp3?channel=rss" length="39315331" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Сьогоднішній випуск був записаний не в "Кабінеті", а у львівській книгарні "Є". Зазвичай ми не робимо записів літзустрічей, які не ми організовуємо, але цієї нагоди втратити не могли. Гостею "Є" того вечора була Оксана Забужко, яка завітала до Львова в рамках всеукраїнського промо-туру з нагоди виходу свого роману "Музей покинутих секретів" і розповіла про таке: 
історію написання цієї книжки; 
дитячу гру в секрети як ключ до розуміння назви роману; 
кілька сюжетних ліній та іх переплетіння (без спойлерів); 
композицію роману; 
присутність минулого в сучасності (історичну й метафізичну); 
своїх консультатнів, що допомагали відтворити історичні реалії; 
труднощі писання романів на фоні нечітких історичних даних;  
жінок в УПА; 
власні вірші, що збуваються.</itunes:summary>
<itunes:duration>3932</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>369</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>BLACK&amp;WHITE: арткорпоратив "DrumТИатр"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/73/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/73/</guid>
<pubDate>Tue, 19 Jan 2010 15:41:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;&lt;div style="float:left;width:235px;"&gt;&lt;table cellpadding=0 cellspacing=0&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="border-bottom:0px;"&gt;&lt;img src="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_73.jpg?2" &gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;/div&gt;Спеціальний випуск Літературного подкасту "Кабі.net" пропонує запис акції Юрія Іздрика (izdryk_y), Григорія Семенчука (semenchuk), Ростислава Шпука (if_ro) та групи "Electrostatic Death", названої "DrumТИатр".&lt;br /&gt; Вона відбувалася  17 січня – доки політики відвертали увагу громадськості, в стінах "Квартири 35" проголошувалася і втілювалася політика зовсім іншого типу, гасло якої – "Sense, drum, road-n-roll і слава Ісусу Христу".&lt;br /&gt; Із  січня до травня 2010 року триватиме спільний проект "BLACK&amp;WHITE" (літературні збіговиська на зразок "DrumТИатру" у різних містах), який ляже в основу 32 номера часопису текстів і візій  "ЧЕТВЕР".&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Весь вечір  був побудований навколо поняття  психоактиву – входження у  змінені стани свідомості. З цією метою публіку накурювали хитрими сумішами різноманітних трав (звісно, тільки легальних), читали психоделічні тексти та грали психоделічну музику (тобто нагадували про забуту психоактивну функцію мистецтва). Паралельно також демонструвалася добірка фотографій ще одного учасника проекту, жж-юзера if-ro (який там же робив нові фотографії). Таким чином пасивній частині публіки зайняли майже всі канали сприйняття; активна ж частина мала право не тільки голосу, але й мікрофона до нього, чим час від часу користалася.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; В цьому записі ми вирізали моменти масових курінь (тільки тому, що вони ніяк не звучали), а з того, що залишилося, найцікавіші  моменти такі:&lt;br /&gt; &lt;li&gt;Іздрик читає  свій свіжий текст "Інфінітив"&lt;br /&gt; Семенчук читає  текст "Внутрішній дагестан"&lt;br /&gt; Іздрик читає текст "Хіп-хоп"&lt;br /&gt; Дует Electrostatic Death з Максм Черепанином (дримба)&lt;br /&gt; Дует Electrostatic Death з Іздриком (рояль)&lt;br /&gt; Sype-відеочат з Амстердамом.&lt;/li&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/73/file/kabinet-specvypusk-drumtyatr.mp3?channel=rss" length="67596887" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Спеціальний випуск Літературного подкасту "Кабі.net" пропонує запис акції Юрія Іздрика (izdryk_y), Григорія Семенчука (semenchuk), Ростислава Шпука (if_ro) та групи "Electrostatic Death", названої "DrumТИатр". 
Вона відбувалася  17 січня – доки політики відвертали увагу громадськості, в стінах "Квартири 35" проголошувалася і втілювалася політика зовсім іншого типу, гасло якої – "Sense, drum, road-n-roll і слава Ісусу Христу". 
Із  січня до травня 2010 року триватиме спільний проект "BLACK&amp;WHITE" (літературні збіговиська на зразок "DrumТИатру" у різних містах), який ляже в основу 32 номера часопису текстів і візій  "ЧЕТВЕР". 
 
Весь вечір  був побудований навколо поняття  психоактиву – входження у  змінені стани свідомості. З цією метою публіку накурювали хитрими сумішами різноманітних трав (звісно, тільки легальних), читали психоделічні тексти та грали психоделічну музику (тобто нагадували про забуту психоактивну функцію мистецтва). Паралельно також демонструвалася добірка фотографій ще одного учасника проекту, жж-юзера if-ro (який там же робив нові фотографії). Таким чином пасивній частині публіки зайняли майже всі канали сприйняття; активна ж частина мала право не тільки голосу, але й мікрофона до нього, чим час від часу користалася. 
 
В цьому записі ми вирізали моменти масових курінь (тільки тому, що вони ніяк не звучали), а з того, що залишилося, найцікавіші  моменти такі: 
Іздрик читає  свій свіжий текст "Інфінітив" 
Семенчук читає  текст "Внутрішній дагестан" 
Іздрик читає текст "Хіп-хоп" 
Дует Electrostatic Death з Максм Черепанином (дримба) 
Дует Electrostatic Death з Іздриком (рояль) 
Sype-відеочат з Амстердамом.</itunes:summary>
<itunes:duration>5633</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_73.jpg?2"/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>282</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Інтерв'ю з "Mint Digital"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/72/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/72/</guid>
<pubDate>Thu, 14 Jan 2010 15:40:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;В цьому подкасті ми взяли інтерв’ю в молодого литовського проекту "Mint Digital", що виступав на Jazz Bez 2009. Колектив ще маловідомий, хоч кожен із музикантів, що його утворюють, має солідний власний стаж. Їхній звук може бути охарактеризований як поєднання електроніки, джазу і фанку. Група складається з двох музикантів: Альвідаса Мачюльскаса (a href="http://podfm.ru/goto/4fe9981"Alvydas Maciulskas/a, сценічне псевдо – 1000v) та Дайви Старінскаіте (a href="http://podfm.ru/goto/274ad1f"Daiva Starinskaite/a сценічне псевдо – Divah Dee). Крім учасників групи в інтервю бере участь віджейка a href="http://podfm.ru/goto/2927019"Аурелія Макніте/a, яка робила візуалізацію до їх львівського концерту.Послухати зразки їхньої музики можна на майспейсах учасників (за лінками вище), почитати відгук про їхній концерт - &lt;a href=http://podfm.ru/goto/a3121dc rel=nofollow target=_blank&gt;на сайті "Дзиґи"&lt;/a&gt;, а послухати про них від них - в нашому подкасті.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/72/file/mint_digital_interview.mp3?channel=rss" length="9189094" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>В цьому подкасті ми взяли інтерв’ю в молодого литовського проекту "Mint Digital", що виступав на Jazz Bez 2009. Колектив ще маловідомий, хоч кожен із музикантів, що його утворюють, має солідний власний стаж. Їхній звук може бути охарактеризований як поєднання електроніки, джазу і фанку. Група складається з двох музикантів: Альвідаса Мачюльскаса (a href="http://podfm.ru/goto/4fe9981"Alvydas Maciulskas/a, сценічне псевдо – 1000v) та Дайви Старінскаіте (a href="http://podfm.ru/goto/274ad1f"Daiva Starinskaite/a сценічне псевдо – Divah Dee). Крім учасників групи в інтервю бере участь віджейка a href="http://podfm.ru/goto/2927019"Аурелія Макніте/a, яка робила візуалізацію до їх львівського концерту.Послухати зразки їхньої музики можна на майспейсах учасників (за лінками вище), почитати відгук про їхній концерт - на сайті "Дзиґи", а послухати про них від них - в нашому подкасті.</itunes:summary>
<itunes:duration>919</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>241</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>DrumТИатр</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/71/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/71/</guid>
<pubDate>Thu, 14 Jan 2010 12:58:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Короткий рекламний ролик до акції-арткорпоративу "DrumТИатр" Юрія Іздрика - Григорія Семенчука - Ростислава Шпука.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/71/file/draft.mp3?channel=rss" length="1276482" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Короткий рекламний ролик до акції-арткорпоративу "DrumТИатр" Юрія Іздрика - Григорія Семенчука - Ростислава Шпука.</itunes:summary>
<itunes:duration>106</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>173</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Книжка року 2009</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/70/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/70/</guid>
<pubDate>Mon, 11 Jan 2010 15:37:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Зустріч, що закрила літературний сезон 2009 року, відбувалася в рамках кричичних обговорень Віктора Неборака та Ігоря Котика  і була присвячена єдиному запитанню: яке видання 2009 року претендує на горде звання книжки року. Оскільки зустріч - не конкурс і не передбачає встановлення єдиного видання-переможця, то її учасники ділилися своїми читацькими враженнями, декларуючи місце нових видань у власних, внутрішніх рейтингах.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/70/file/2009-12-23-knyzhka-roku-2009.mp3?channel=rss" length="39858416" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Зустріч, що закрила літературний сезон 2009 року, відбувалася в рамках кричичних обговорень Віктора Неборака та Ігоря Котика  і була присвячена єдиному запитанню: яке видання 2009 року претендує на горде звання книжки року. Оскільки зустріч - не конкурс і не передбачає встановлення єдиного видання-переможця, то її учасники ділилися своїми читацькими враженнями, декларуючи місце нових видань у власних, внутрішніх рейтингах.</itunes:summary>
<itunes:duration>3986</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>215</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Тарас Федірко</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/69/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/69/</guid>
<pubDate>Mon, 28 Dec 2009 17:16:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Передостанній цього року літературний подкаст представляє чергового молодого поета, одного з наймолодших, які коли-небудь виступали в "Кабінеті" - Тараса Федірка. Попри юний вік автора розмова велася на достойному рівні інтелектуальної напруги й вийшла герметично-даоською: герметичною – бо потребує для зрозуміння і відповідної ерудиції, і вільного оперування конкретним літературним кодом, в руслі якого працюють автор та його натхненники; дзенівською – бо в ній багато тиші, яка приходить на допомогу, коли слова видаються неспроможними належним чином передати повідомлення.&lt;br /&gt; Розмова стосувалася такого:&lt;br /&gt; &lt;li&gt;розлоге представлення;&lt;br /&gt; вірші: "Мигдаль" (цикл), "Читаючи пальцями", "Вслухайся очима...", "Я лежав у глибокому рові...", "Що стояло у подиху ...", "Шлях - шов", "Лежить задля нас", "Провалом в провал...", "Слова губи", "Видавнене в провал...", "Згорблений під порогом...", "Забуте лежало долі...", &lt;br /&gt; Кучерявий про метафізику та інтертекстуальність Федіркових текстів;&lt;br /&gt; Федірко про  зміст, код і власне бачення своїх віршів;&lt;br /&gt; про поетів – своїх натхенників;&lt;br /&gt; про онтологічну порожнечу та місце фантазії у творчості;  &lt;br /&gt; вірш "Невидюще, з очима, закопаними в пісок", "Над проваллям бумерангом кинуте око"; "Тьмяно вгорі...",&lt;br /&gt; про свої переклади з італійської: Унгаретті, Квазімодо і Павезе та читає деякі з них;&lt;br /&gt; про причини свого вибору верлібрів перед силаботонікою;&lt;br /&gt; про недовіру до мови та її причини.&lt;/li&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/69/file/2009-12-02-fedirko.mp3?channel=rss" length="43166041" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Передостанній цього року літературний подкаст представляє чергового молодого поета, одного з наймолодших, які коли-небудь виступали в "Кабінеті" - Тараса Федірка. Попри юний вік автора розмова велася на достойному рівні інтелектуальної напруги й вийшла герметично-даоською: герметичною – бо потребує для зрозуміння і відповідної ерудиції, і вільного оперування конкретним літературним кодом, в руслі якого працюють автор та його натхненники; дзенівською – бо в ній багато тиші, яка приходить на допомогу, коли слова видаються неспроможними належним чином передати повідомлення. 
Розмова стосувалася такого: 
розлоге представлення; 
вірші: "Мигдаль" (цикл), "Читаючи пальцями", "Вслухайся очима...", "Я лежав у глибокому рові...", "Що стояло у подиху ...", "Шлях - шов", "Лежить задля нас", "Провалом в провал...", "Слова губи", "Видавнене в провал...", "Згорблений під порогом...", "Забуте лежало долі...",  
Кучерявий про метафізику та інтертекстуальність Федіркових текстів; 
Федірко про  зміст, код і власне бачення своїх віршів; 
про поетів – своїх натхенників; 
про онтологічну порожнечу та місце фантазії у творчості;   
вірш "Невидюще, з очима, закопаними в пісок", "Над проваллям бумерангом кинуте око"; "Тьмяно вгорі...", 
про свої переклади з італійської: Унгаретті, Квазімодо і Павезе та читає деякі з них; 
про причини свого вибору верлібрів перед силаботонікою; 
про недовіру до мови та її причини.</itunes:summary>
<itunes:duration>4317</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>281</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Юрій Транавський. "Короткі хвости" (критичне обговорення Неборака - Котика)</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/68/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/68/</guid>
<pubDate>Fri, 25 Dec 2009 16:10:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;&lt;div style="float:left;width:235px;"&gt;&lt;table cellpadding=0 cellspacing=0&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="border-bottom:0px;"&gt;&lt;img src="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_68.jpg?2" &gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;/div&gt;Навколоджазбезівська перерва в нас дещо затягнулася (передовсім з моєї вини), але нарешті ми повернулися, просимо пробачення у своїх слухачів, які не відписалися від нашого подкасту і починаємо віддавати вам борги. Перший борг - якраз місячної давності - це літературно-критичне обговорення Віктора Неборака та Ігоря Котика, присвячене книжчці "Короткі хвости" Юрія Тарнавського (Київ, a href="http://podfm.ru/goto/7855046" target="_blank"вид. дім. Дмитра Бураго, 2006/a)&lt;br /&gt; Зустріч відбулася з нагоди виходу монографії Котика "Екзистенційний вимір людини в поезії Юрія Тарнавського", але скромний автор майже про неї не знадував. Зате говорилося таке:&lt;br /&gt; ul&lt;br /&gt; 	li?чому ця книжка залишилася непоміченою читачем;/li&lt;br /&gt; 	liНеборак переказує оповідання "Вистава";/li&lt;br /&gt; 	liКотик переказує оповідання "День незалежності" і "Землетрус у серці";/li&lt;br /&gt; 	liпро специфіку стилістики Тарнавського;/li&lt;br /&gt; 	liліричний відступ на ґендерну тематику від викладача фізичної культури :) ;/li&lt;br /&gt; 	liрозглядаються оповідання "Троянда" і "Пропemа/emсти"/li&lt;br /&gt; 	liпро образність в Тарнавського, зокрема про значення побутових картин;/li&lt;br /&gt; 	liдвоюрідний брат атвтора Роман Матковський розповідає про життя Тарнавського;/li&lt;br /&gt; 	liНеборак читає фраґмент з інтервю Тарнавського, даного Володимирові Цибулькові;/li&lt;br /&gt; 	liпро літературну автобіографію Тарнавського "Босоніж додому і назад"./li&lt;br /&gt; /ul&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/68/file/2009-11-25-kotyk-neborak-tarnavskyj.mp3?channel=rss" length="42337176" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Навколоджазбезівська перерва в нас дещо затягнулася (передовсім з моєї вини), але нарешті ми повернулися, просимо пробачення у своїх слухачів, які не відписалися від нашого подкасту і починаємо віддавати вам борги. Перший борг - якраз місячної давності - це літературно-критичне обговорення Віктора Неборака та Ігоря Котика, присвячене книжчці "Короткі хвости" Юрія Тарнавського (Київ, a href="http://podfm.ru/goto/7855046" target="_blank"вид. дім. Дмитра Бураго, 2006/a) 
Зустріч відбулася з нагоди виходу монографії Котика "Екзистенційний вимір людини в поезії Юрія Тарнавського", але скромний автор майже про неї не знадував. Зате говорилося таке: 
ul 
	li?чому ця книжка залишилася непоміченою читачем;/li 
	liНеборак переказує оповідання "Вистава";/li 
	liКотик переказує оповідання "День незалежності" і "Землетрус у серці";/li 
	liпро специфіку стилістики Тарнавського;/li 
	liліричний відступ на ґендерну тематику від викладача фізичної культури :) ;/li 
	liрозглядаються оповідання "Троянда" і "Пропemа/emсти"/li 
	liпро образність в Тарнавського, зокрема про значення побутових картин;/li 
	liдвоюрідний брат атвтора Роман Матковський розповідає про життя Тарнавського;/li 
	liНеборак читає фраґмент з інтервю Тарнавського, даного Володимирові Цибулькові;/li 
	liпро літературну автобіографію Тарнавського "Босоніж додому і назад"./li 
/ul</itunes:summary>
<itunes:duration>4234</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_68.jpg?2"/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>262</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Музичний подкаст від “Дзиги” №5. "Thuillier trio"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/67/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/67/</guid>
<pubDate>Tue, 01 Dec 2009 20:52:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Дзиґа продовжує представляти колективи, що будуть виступати на цьогорічному фестивалі a href="http://podfm.ru/goto/7f18777" target="_blank"Jazz Bez/a. Цього разу мова піде про проект "a href="http://podfm.ru/goto/13e9a76" target="_blank"Thuillier trio/a" - тріо Франсуа Тюльє - француького тубіста, що виступає в тріо з тромбоном і ударними. Їх звучання унікальне й не має наразі аналогів у світі передовсім через інструментальний склад. Їх музика проста для сприйняття навіть для неофітів від джазу - вона може бути охарактеризована як мейнстрімовий джаз, але через вкраплення інших стилів та майстерність музикантів вона не залишить байдужими й досвідчених поціновувачів жанру.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; У випуску звучать такі треки (всі з альбому strong"D?j? 7h ?!... "/strong):&lt;br /&gt; ul&lt;br /&gt; 	liFilature/li&lt;br /&gt; 	liBones contact/li&lt;br /&gt; 	liRoute  67/li&lt;br /&gt; 	liFolk song/li&lt;br /&gt; /ul&lt;br /&gt; Дякуємо групі "a href="http://podfm.ru/goto/db42583" target="_blank"ShockolaD/a" за допомогу в підготовці матеріалу.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/67/file/dzyga-muspodcast-5-thuillier.mp3?channel=rss" length="20653906" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Дзиґа продовжує представляти колективи, що будуть виступати на цьогорічному фестивалі a href="http://podfm.ru/goto/7f18777" target="_blank"Jazz Bez/a. Цього разу мова піде про проект "a href="http://podfm.ru/goto/13e9a76" target="_blank"Thuillier trio/a" - тріо Франсуа Тюльє - француького тубіста, що виступає в тріо з тромбоном і ударними. Їх звучання унікальне й не має наразі аналогів у світі передовсім через інструментальний склад. Їх музика проста для сприйняття навіть для неофітів від джазу - вона може бути охарактеризована як мейнстрімовий джаз, але через вкраплення інших стилів та майстерність музикантів вона не залишить байдужими й досвідчених поціновувачів жанру. 
 
У випуску звучать такі треки (всі з альбому strong"D?j? 7h ?!... "/strong): 
ul 
	liFilature/li 
	liBones contact/li 
	liRoute  67/li 
	liFolk song/li 
/ul 
Дякуємо групі "a href="http://podfm.ru/goto/db42583" target="_blank"ShockolaD/a" за допомогу в підготовці матеріалу.</itunes:summary>
<itunes:duration>1721</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>316</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Олег Лишега (до свого ювілею)</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/66/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/66/</guid>
<pubDate>Fri, 27 Nov 2009 16:19:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Олег Лишега (до свого ювілею)&lt;br /&gt; Це друга зустріч з Олегом Лишегою, присвячена його 60-річчю. На хвилі минулої зустрічі, яка відбулася за день перед цією, Лишега далі продовжував говорити про Антонича й порівнювати його з Чубаєм – за ці дві зустрічі він розробив цю тему настільки детально, наскільки це можна було зробити в не задуманій наперед розмові, подарувавши своїм слухачам таким чином як мінімум готовий матеріал для курсової роботи :) Поміж тим він згадував свою молодість, ділився задумом майбутньої книжки, читав притчі, розповідав про інших відомих людей (як-от Гарсія Лорка або Никифор Дровняк), пересипаючи оповідь маловідомими фактами (і, підозрюю, правдоподібними вигадками також), перескакуючи з теми на тему й повертаючись до попередніх досить часто, щоб унеможливити написання звичних шоунот до цього випуску. Та й для чого вони – вам же не треба додаткової мотивації, щоби ще раз послухати Лишегу?&lt;br /&gt; А ось своїх віршів він, як не дивно, вділив пібліці напрочуд мало. Всього два: "Пісня 212" ("Так багато суперзірок, порослих очеретом...") і "Пісня 882" ("Справжній тобі гербарій – гроші на деревах...")&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/66/file/2009-11-12-lyshega-60.mp3?channel=rss" length="41808718" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Олег Лишега (до свого ювілею) 
Це друга зустріч з Олегом Лишегою, присвячена його 60-річчю. На хвилі минулої зустрічі, яка відбулася за день перед цією, Лишега далі продовжував говорити про Антонича й порівнювати його з Чубаєм – за ці дві зустрічі він розробив цю тему настільки детально, наскільки це можна було зробити в не задуманій наперед розмові, подарувавши своїм слухачам таким чином як мінімум готовий матеріал для курсової роботи :) Поміж тим він згадував свою молодість, ділився задумом майбутньої книжки, читав притчі, розповідав про інших відомих людей (як-от Гарсія Лорка або Никифор Дровняк), пересипаючи оповідь маловідомими фактами (і, підозрюю, правдоподібними вигадками також), перескакуючи з теми на тему й повертаючись до попередніх досить часто, щоб унеможливити написання звичних шоунот до цього випуску. Та й для чого вони – вам же не треба додаткової мотивації, щоби ще раз послухати Лишегу? 
А ось своїх віршів він, як не дивно, вділив пібліці напрочуд мало. Всього два: "Пісня 212" ("Так багато суперзірок, порослих очеретом...") і "Пісня 882" ("Справжній тобі гербарій – гроші на деревах...")</itunes:summary>
<itunes:duration>4181</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>271</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Музичний подкаст від "Дзиги" №4. Юрій Яремчук</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/65/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/65/</guid>
<pubDate>Wed, 25 Nov 2009 17:29:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;– намагається знайти структуру в фізичних основах звуку;&lt;br /&gt; – про концепцію свого останнього московського концерту;&lt;br /&gt; – про синтезування звуку;&lt;br /&gt; – демонструє різні зразки звучання;&lt;br /&gt; – про природу слухового апарата і про графічне відображення звуку;&lt;br /&gt; – про виникнення сонористики та інші звукові експерименти музикантів ХХ століття;&lt;br /&gt; – про свій процес написання творів і психологізм своєї музики;&lt;br /&gt; – про співпадіння "музичних тезаурусів" музиканта і слухача як передумову адекватного сприйняття музики;&lt;br /&gt; – коротка історія музичних ідей ХХ століття (додекафонія, пуантилізм, серійна музика);&lt;br /&gt; – співвідношення понять структури і форми в музиці;&lt;br /&gt; – про основну задачу імпровізаційної музики;&lt;br /&gt; – про семіотику і емансипацію звуку;&lt;br /&gt; – про фрі-джаз та імпровізацію;&lt;br /&gt; – про синтез жанрів мистецтва і мультимедіа;&lt;br /&gt; – про взаємовідношення структури і звуку;&lt;br /&gt; – про концентрацію часу в музиці;&lt;br /&gt; – про майбутній концерт на Jazz Bez'і (Донеда – Накатані – Блонді – Яремчук);&lt;br /&gt; – про промовистість тиші.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; У подкасті звучать такі композиції: &lt;br /&gt; 1. Юрій Яремчук. Музика для двох кларнетів, перкусії та препарованої гітари. фрагмент з треку 8 альбому "Карантин", 2009&lt;br /&gt; 2. John Cage. Ryoanji. Фрагмент.&lt;br /&gt; 3. Stockhausen. Solisten-versions fur einen Trompeter, 9 Mitspieler und Klangregisseur. cond. Michael Reise. Фрагмент.&lt;br /&gt; 4. Юрій Яремчук. Музика для перпарованого фортепіано, саксофона і перкусії. З альбому "variations", 2008.&lt;br /&gt; 5. Юрій Яремчук. Vocalise. З альбому Musical Poems 2004&lt;br /&gt; 6. Юрій Яремчук. Poem of suprematism. З альбому Musical Poems 2004&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/65/file/dzyga-muspodcast-yaremchuk.mp3?channel=rss" length="66888446" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>– намагається знайти структуру в фізичних основах звуку; 
– про концепцію свого останнього московського концерту; 
– про синтезування звуку; 
– демонструє різні зразки звучання; 
– про природу слухового апарата і про графічне відображення звуку; 
– про виникнення сонористики та інші звукові експерименти музикантів ХХ століття; 
– про свій процес написання творів і психологізм своєї музики; 
– про співпадіння "музичних тезаурусів" музиканта і слухача як передумову адекватного сприйняття музики; 
– коротка історія музичних ідей ХХ століття (додекафонія, пуантилізм, серійна музика); 
– співвідношення понять структури і форми в музиці; 
– про основну задачу імпровізаційної музики; 
– про семіотику і емансипацію звуку; 
– про фрі-джаз та імпровізацію; 
– про синтез жанрів мистецтва і мультимедіа; 
– про взаємовідношення структури і звуку; 
– про концентрацію часу в музиці; 
– про майбутній концерт на Jazz Bez'і (Донеда – Накатані – Блонді – Яремчук); 
– про промовистість тиші. 
 
У подкасті звучать такі композиції:  
1. Юрій Яремчук. Музика для двох кларнетів, перкусії та препарованої гітари. фрагмент з треку 8 альбому "Карантин", 2009 
2. John Cage. Ryoanji. Фрагмент. 
3. Stockhausen. Solisten-versions fur einen Trompeter, 9 Mitspieler und Klangregisseur. cond. Michael Reise. Фрагмент. 
4. Юрій Яремчук. Музика для перпарованого фортепіано, саксофона і перкусії. З альбому "variations", 2008. 
5. Юрій Яремчук. Vocalise. З альбому Musical Poems 2004 
6. Юрій Яремчук. Poem of suprematism. З альбому Musical Poems 2004</itunes:summary>
<itunes:duration>5574</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>263</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Музичний подкаст від "Дзиги" №3. Andrzej Jagodzinski Trio</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/64/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/64/</guid>
<pubDate>Sat, 21 Nov 2009 13:34:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;&lt;div style="float:left;width:235px;"&gt;&lt;table cellpadding=0 cellspacing=0&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="border-bottom:0px;"&gt;&lt;img src="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_64.jpg?2" &gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;/div&gt;Ми продовжуємо представляти виконавців, що будуть на цьогорічному Jazz Bez, і в цьому випуску у нас тріо піаніста &lt;a href=http://podfm.ru/goto/15ac0b4 rel=nofollow target=_blank&gt;Анджея Ягодзінського&lt;/a&gt;, яке виконує джазові обробки творів Шопена. В цьому подкасті звучать такі композиції:&lt;br /&gt; Prelude in E minor (з альбому "Chopin")&lt;br /&gt; Nocture in B major (з альбому "Chopin Once More")&lt;br /&gt; Etude in F minor (з альбому "Chopin Once More")&lt;br /&gt; Mazurka in F minor (з альбому "Chopin")&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/64/file/dzyga-muspodcast-yagodzinski.mp3?channel=rss" length="18334546" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Ми продовжуємо представляти виконавців, що будуть на цьогорічному Jazz Bez, і в цьому випуску у нас тріо піаніста Анджея Ягодзінського, яке виконує джазові обробки творів Шопена. В цьому подкасті звучать такі композиції: 
Prelude in E minor (з альбому "Chopin") 
Nocture in B major (з альбому "Chopin Once More") 
Etude in F minor (з альбому "Chopin Once More") 
Mazurka in F minor (з альбому "Chopin")</itunes:summary>
<itunes:duration>1528</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_64.jpg?2"/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>553</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Дзиґа джаз-подкаст. "ShockolaD"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/63/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/63/</guid>
<pubDate>Mon, 16 Nov 2009 20:01:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;– "Вийди, Іванку" (з альбому Number One);&lt;br /&gt; – про перемогу на "Червоній Руті" та її наслідки;&lt;br /&gt; – про майбутній виступ із Львівським муніципальним оркестром "Леополіс" і його програму;&lt;br /&gt; – пісня "Чия то долина" (з альбому "Покоси");&lt;br /&gt; – про співпрацю з польськими музикантими і виступи в Польщі;&lt;br /&gt; – про свій п'ятирічний ювілей;&lt;br /&gt; – про JazzClub.Lviv та його майбутню участь в JazzBez'і;&lt;br /&gt; – про своїх студентів з Львівського Музичного Училища;&lt;br /&gt; – "Рим" (неопубл.);&lt;br /&gt; – про плани на наступний альбом;&lt;br /&gt; – про загальний стан джазу в Україні;&lt;br /&gt; – про участь в побічних проектах;&lt;br /&gt; – про Франсуа Тюль'є;&lt;br /&gt; – "Подоляночка" (з альбому Number One).&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/63/file/shockolad_podcast.mp3?channel=rss" length="31822193" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>– "Вийди, Іванку" (з альбому Number One); 
– про перемогу на "Червоній Руті" та її наслідки; 
– про майбутній виступ із Львівським муніципальним оркестром "Леополіс" і його програму; 
– пісня "Чия то долина" (з альбому "Покоси"); 
– про співпрацю з польськими музикантими і виступи в Польщі; 
– про свій п'ятирічний ювілей; 
– про JazzClub.Lviv та його майбутню участь в JazzBez'і; 
– про своїх студентів з Львівського Музичного Училища; 
– "Рим" (неопубл.); 
– про плани на наступний альбом; 
– про загальний стан джазу в Україні; 
– про участь в побічних проектах; 
– про Франсуа Тюль'є; 
– "Подоляночка" (з альбому Number One).</itunes:summary>
<itunes:duration>2652</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>335</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Олег Лишега (до сторіччя Антонича)</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/62/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/62/</guid>
<pubDate>Sun, 15 Nov 2009 08:44:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;&lt;div style="float:left;width:235px;"&gt;&lt;table cellpadding=0 cellspacing=0&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="border-bottom:0px;"&gt;&lt;img src="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_62.jpg?2" &gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;/div&gt;Олег Лишега насправді представлення не потребує. Що би ми про нього на знелио, все одно про нього не відомо нічого, і скільки б він не виступав на публіці, аурі загадки навколо нього не розвіятися. Ця зустріч відбулася з нагоди ювілею Антонича - за природної відсутності ювіляра Лишега вирішив сам трохи побути Антоничем і розповісти дещицю із того, що про нього знав. Це перша із двох зустрічей за участі Лишеги, що відбувалися протягом двох днів: ця - в середу в "Кабінеті", друга, що буде в наступному випуску – в четвер в "Дзизі"; ця присвячена Антоничу, інша – ювілею самого Лишеги.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Навідміну від наших звичних зустрічей, які проходять у все ж діалогічному стилі, ця – суцільних монолог Лишеги, де модератор, насправді, й не був потрібен. Зразу застерігаємо, що слухати його непросто, а ще складніше розуміти. Однак знаходяться знавці, які настирно рекомендують Лишегу не просто слухати, а дослухатися – мовляв, по тезах, які він висловлює, можна написати як мінімум дисертацію, а то й дві... А тези цього разу були на такі теми:&lt;br /&gt; - стиль одягу Антонича;&lt;br /&gt; - сумнівне лемківське походження Антонича;&lt;br /&gt; - молодий Антонич проти старого Чубая;&lt;br /&gt; - про те, як львівський музей Олеки Кульчицької може посприяти в пізнанні Антонича;&lt;br /&gt; - про відмінність мови Франка і Антонича;&lt;br /&gt; - ще раз про лемківство Антонича;&lt;br /&gt; - про Антонича і Леопольда Левицького.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/62/file/2009-11-11-lyshega-antonych.mp3?channel=rss" length="23727961" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Олег Лишега насправді представлення не потребує. Що би ми про нього на знелио, все одно про нього не відомо нічого, і скільки б він не виступав на публіці, аурі загадки навколо нього не розвіятися. Ця зустріч відбулася з нагоди ювілею Антонича - за природної відсутності ювіляра Лишега вирішив сам трохи побути Антоничем і розповісти дещицю із того, що про нього знав. Це перша із двох зустрічей за участі Лишеги, що відбувалися протягом двох днів: ця - в середу в "Кабінеті", друга, що буде в наступному випуску – в четвер в "Дзизі"; ця присвячена Антоничу, інша – ювілею самого Лишеги. 
 
Навідміну від наших звичних зустрічей, які проходять у все ж діалогічному стилі, ця – суцільних монолог Лишеги, де модератор, насправді, й не був потрібен. Зразу застерігаємо, що слухати його непросто, а ще складніше розуміти. Однак знаходяться знавці, які настирно рекомендують Лишегу не просто слухати, а дослухатися – мовляв, по тезах, які він висловлює, можна написати як мінімум дисертацію, а то й дві... А тези цього разу були на такі теми: 
- стиль одягу Антонича; 
- сумнівне лемківське походження Антонича; 
- молодий Антонич проти старого Чубая; 
- про те, як львівський музей Олеки Кульчицької може посприяти в пізнанні Антонича; 
- про відмінність мови Франка і Антонича; 
- ще раз про лемківство Антонича; 
- про Антонича і Леопольда Левицького.</itunes:summary>
<itunes:duration>2966</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_62.jpg?2"/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>327</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Джаз-подкаст №1</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/61/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/61/</guid>
<pubDate>Mon, 09 Nov 2009 20:50:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Інтерв'ю з етно-джазовою вокалісткою, фротнвумен німецької   групи "Borderland" Маряною Садовською. Містить фрагменти ще невиданого альбому групи, що буде презентуватися на фестивалі Jazz Bez у Львові у грудні цього року. &lt;br /&gt; Мова йде про таке: &lt;br /&gt; - роботу німецьких музикантів зі своєї групи над українськими піснями;&lt;br /&gt; - те, як пояснити німцям зміст української пісні;&lt;br /&gt; - імпровізація проти нотного тексту - як працюють музиканти групи Borderland:&lt;br /&gt; - історія однієї пісні з альбому (тут же вона і звучить)&lt;br /&gt; - автентичне звучання нарордний пісень проти авторської інтерпретації - підхід Садовської;&lt;br /&gt; - чи твориться народна пісня сьогодні?&lt;br /&gt; - етнографічні експедиції;&lt;br /&gt; - свій проект з львівським театром Леся Курбаса;&lt;br /&gt; - українські гурти, з якими хотілося би виступити;&lt;br /&gt; - співпрацю з Kronos Quartet.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/dzyga-jazz/61/file/2009-11-06-sadovska-interview-podcast.mp3?channel=rss" length="34524213" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Інтерв'ю з етно-джазовою вокалісткою, фротнвумен німецької   групи "Borderland" Маряною Садовською. Містить фрагменти ще невиданого альбому групи, що буде презентуватися на фестивалі Jazz Bez у Львові у грудні цього року.  
Мова йде про таке:  
- роботу німецьких музикантів зі своєї групи над українськими піснями; 
- те, як пояснити німцям зміст української пісні; 
- імпровізація проти нотного тексту - як працюють музиканти групи Borderland: 
- історія однієї пісні з альбому (тут же вона і звучить) 
- автентичне звучання нарордний пісень проти авторської інтерпретації - підхід Садовської; 
- чи твориться народна пісня сьогодні? 
- етнографічні експедиції; 
- свій проект з львівським театром Леся Курбаса; 
- українські гурти, з якими хотілося би виступити; 
- співпрацю з Kronos Quartet.</itunes:summary>
<itunes:duration>2877</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>728</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Обговорення трьох збірок оповідань від Віктора Неборака та Ігоря Котика</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/60/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/60/</guid>
<pubDate>Sun, 08 Nov 2009 00:43:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Пропонуємо вам чергову літературно-критичну зустріч від Віктора Неборака та Ігоря Котика, в ході якої вони обговорюють новинки української літератури. Цього разу на розгляд попали одразу три збірки оповідань: “Не червоніючи” Оксани Луцишиної, “Тіло і доля” Тараса Антиповича і “Червоний борщ” Олеся Бережного. Схоже, що читаючи названі тексти в ході підготовки до цієї зустрічі, наші критики не отримали жодного задоволення, так що їх відгуки доволі саркастичні. Втім, модератор Юрій Кучерявий вперто намагався заставити Неборака з Котиком сказати про ці книжки хоч якесь добре слово, в перервах викриваючи гностичну суть української літератури. Слухайте, наскільки йому це вдалося.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/60/file/2009-10-28-obgovorennia-opovidan.mp3?channel=rss" length="29117910" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Пропонуємо вам чергову літературно-критичну зустріч від Віктора Неборака та Ігоря Котика, в ході якої вони обговорюють новинки української літератури. Цього разу на розгляд попали одразу три збірки оповідань: “Не червоніючи” Оксани Луцишиної, “Тіло і доля” Тараса Антиповича і “Червоний борщ” Олеся Бережного. Схоже, що читаючи названі тексти в ході підготовки до цієї зустрічі, наші критики не отримали жодного задоволення, так що їх відгуки доволі саркастичні. Втім, модератор Юрій Кучерявий вперто намагався заставити Неборака з Котиком сказати про ці книжки хоч якесь добре слово, в перервах викриваючи гностичну суть української літератури. Слухайте, наскільки йому це вдалося.</itunes:summary>
<itunes:duration>2912</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>234</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>П'ята інтерпретація Антонича</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/59/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/59/</guid>
<pubDate>Sat, 31 Oct 2009 15:12:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;21 жовтня в "Кабінеті" у форматі зустрічі відбулась П'ята інтерпретація Антонича, організована Центром гуманітарних досліджень. Приводом для зустрічі стало видання повного зібрання творів Антонича у видавництві "Літопис". На зустрічі виступили дослідники творчості Антонича та упорядники цієї антології – кандидат філології Ірина Старовойт та аспірант філології Данило Ільницький. Розмова здебільшого точилася навколо видання, але зачіпала між іншим і таке:&lt;br /&gt; – що ж таке повне зібрання творів і для чого воно потрібне у випадку Антонича;&lt;br /&gt; – особливості цього конкретного видання, підхід до його упорядкування та оформлення;&lt;br /&gt; – рукописний фонд Антонича в бібліотеці Стефаника, його історію і сучасний стан; &lt;br /&gt; – що розповідають чернетки Антонича;&lt;br /&gt; – прозові спроби Антонича (читається фраґмент роману "На другому березі");&lt;br /&gt; – попередні видання Антонича і долю його текстів при Радянському Союзі;&lt;br /&gt; – символ свастики у вірша Антонича;&lt;br /&gt; – датування незакінчених Антоничевих фраґментів;&lt;br /&gt; – театральне читання віршів Антонича від актора Олега Стефана;&lt;br /&gt; – Антонича як перекладача;&lt;br /&gt; – дві редакції п'єси "Довбуш";&lt;br /&gt; – яким Антонич уявляється дослідникам своїх текстів.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/59/file/209-10-21-5-interpretacija-antonycha.mp3?channel=rss" length="42134465" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>21 жовтня в "Кабінеті" у форматі зустрічі відбулась П'ята інтерпретація Антонича, організована Центром гуманітарних досліджень. Приводом для зустрічі стало видання повного зібрання творів Антонича у видавництві "Літопис". На зустрічі виступили дослідники творчості Антонича та упорядники цієї антології – кандидат філології Ірина Старовойт та аспірант філології Данило Ільницький. Розмова здебільшого точилася навколо видання, але зачіпала між іншим і таке: 
– що ж таке повне зібрання творів і для чого воно потрібне у випадку Антонича; 
– особливості цього конкретного видання, підхід до його упорядкування та оформлення; 
– рукописний фонд Антонича в бібліотеці Стефаника, його історію і сучасний стан;  
– що розповідають чернетки Антонича; 
– прозові спроби Антонича (читається фраґмент роману "На другому березі"); 
– попередні видання Антонича і долю його текстів при Радянському Союзі; 
– символ свастики у вірша Антонича; 
– датування незакінчених Антоничевих фраґментів; 
– театральне читання віршів Антонича від актора Олега Стефана; 
– Антонича як перекладача; 
– дві редакції п'єси "Довбуш"; 
– яким Антонич уявляється дослідникам своїх текстів.</itunes:summary>
<itunes:duration>4213</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>281</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Василь Махно</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/58/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/58/</guid>
<pubDate>Thu, 29 Oct 2009 16:32:00 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Переглядаючи архіви, я наткнувся на кілдька записів з Форуму видавців, які банально забув тут викласти. Пропадати їм дозволити негоже, тож хоч і з запізненням, але пропоную вашій увазі для початку зустріч з Василем Махном, модеровану Богданою Матіяш.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Василь Махно (8 жовтня 1964, Чортків) — український поет, есеїст, перекладач, літературознавець. Член НСПУ, АУП. Учасник гурту "Західний вітер" (1992). Кандидат філолологічних наук (1995). Член міжнародного ПЕН-клубу. Народився у Чорткові в 1964 р. Закінчив Тернопільський педагогічний інститут (нині ТНПУ), викладав літературу у Тернопільському університеті, а згодом — у Ягеллонському (Краків). З 2000 р. проживає у Нью-Йорку, працює у НТШ-Америка. До Форуму вийшла його збірка есеїв "Парк культури та відпочинку імені Гертруди Стайн", однак п. Василь тільки побіжно обмовився про неї; взагалі не читав прози, а зосередився на віршах та розповідях про Америку, а конкретніше на такому: &lt;br /&gt; – вірші "Жовтень 2008", "Бомбей", "Калікат";&lt;br /&gt; – про життя поета в еміграції та про українську культуру, як вона виглядає з-за кордону;&lt;br /&gt; – про американський підхід до творчості й мистецтва;&lt;br /&gt; – про вплив життя у США на зміну літературних вподобань і зацікавлень;&lt;br /&gt; – про свою зустріч з Джоном Ешбері;&lt;br /&gt; – вірші "Читання віршів", "Вікенд американської родини", "На поетичному фестивалі", "Пес", "Записник", "Нью-Орлеан";&lt;br /&gt; – про свою драматургічну діяльність, зокрема про п'єсу "Coney Island";&lt;br /&gt; – про третю й четверту хвилі української еміграції до США;&lt;br /&gt; – про причини свого виїзду до США;&lt;br /&gt; – про свою збірку есеїв "Парк культури та відпочинку імені Гертруди Стайн";&lt;br /&gt; – зі збірки "38 віршів про Нью-Йорк": "Український поет..." "Муза", "Фотографія 1969 року", "Румунська ідилія", "Балада про 8 віршів".&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/58/file/12-09-2009-maxno.mp3?channel=rss" length="44309159" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Переглядаючи архіви, я наткнувся на кілдька записів з Форуму видавців, які банально забув тут викласти. Пропадати їм дозволити негоже, тож хоч і з запізненням, але пропоную вашій увазі для початку зустріч з Василем Махном, модеровану Богданою Матіяш. 
 
Василь Махно (8 жовтня 1964, Чортків) — український поет, есеїст, перекладач, літературознавець. Член НСПУ, АУП. Учасник гурту "Західний вітер" (1992). Кандидат філолологічних наук (1995). Член міжнародного ПЕН-клубу. Народився у Чорткові в 1964 р. Закінчив Тернопільський педагогічний інститут (нині ТНПУ), викладав літературу у Тернопільському університеті, а згодом — у Ягеллонському (Краків). З 2000 р. проживає у Нью-Йорку, працює у НТШ-Америка. До Форуму вийшла його збірка есеїв "Парк культури та відпочинку імені Гертруди Стайн", однак п. Василь тільки побіжно обмовився про неї; взагалі не читав прози, а зосередився на віршах та розповідях про Америку, а конкретніше на такому:  
– вірші "Жовтень 2008", "Бомбей", "Калікат"; 
– про життя поета в еміграції та про українську культуру, як вона виглядає з-за кордону; 
– про американський підхід до творчості й мистецтва; 
– про вплив життя у США на зміну літературних вподобань і зацікавлень; 
– про свою зустріч з Джоном Ешбері; 
– вірші "Читання віршів", "Вікенд американської родини", "На поетичному фестивалі", "Пес", "Записник", "Нью-Орлеан"; 
– про свою драматургічну діяльність, зокрема про п'єсу "Coney Island"; 
– про третю й четверту хвилі української еміграції до США; 
– про причини свого виїзду до США; 
– про свою збірку есеїв "Парк культури та відпочинку імені Гертруди Стайн"; 
– зі збірки "38 віршів про Нью-Йорк": "Український поет..." "Муза", "Фотографія 1969 року", "Румунська ідилія", "Балада про 8 віршів".</itunes:summary>
<itunes:duration>4431</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>295</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net - Любов Якимчук &amp; Марк Токар</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/57/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/57/</guid>
<pubDate>Wed, 21 Oct 2009 19:20:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Сьогодні пропонуємо вашій увазі спільний виступ уже відомої вам поетеси й радіоведучої Любові Якимчук з львівським джазменом, контрабасистом Марком Токарем у спільному проекті, що отримав назву “Жінка, дим і небезпечні предмети”. Тандем Токаря–Якимчук дебютував у вересні під час Форуму видавців у Львові, а цей запис зроблено на його другій презентації в кав’ярні “Квартира 35? 3 жовтня.&lt;br /&gt; Цей проект відсилає нас передовсім до традиції модерністської феміністичної літератури Заходу, зокрема таких її представниць, як Сільвія Платт, Сімона де Бовуар та Вірджинія Вулф. “Жінка, дим і небезпечні предмети” – яскрава неоавангардистська спроба мистецького осмислення жіночої ролі в літературі та взаємодію жіночого начала з чоловічим (представленим на концерті контрабасом Токаря).&lt;br /&gt; Більшість представлений віршів – з дебютної збірки Любові Якимчук “, як МОДА“, однак деякі були написані в процесі підготовки самого проекту й одразу до нього включені. Вірші, отже, такі:&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; “час міряю сірниками…”&lt;br /&gt; “як починається війна…”&lt;br /&gt; “ідеш – і відстань міряєш сигаретами…”&lt;br /&gt; “Вірш на честь начальника пожежної охорони”&lt;br /&gt; “це місто з нецілованим асфальтом…”&lt;br /&gt; “чайна церемонія – в одному пакетику…”&lt;br /&gt; “музика сірого кольору…”&lt;br /&gt; “Речі”&lt;br /&gt; “Сьогодні уповні місяць…” (”Вулиця Радянська”, несподівана редакція)&lt;br /&gt; “ти йшов у зеленому…”&lt;br /&gt; “Маніяк”&lt;br /&gt; “Зуб мудрості”&lt;br /&gt; “я не писатиму тобі листів…”&lt;br /&gt; “бруківка давнього міста…”&lt;br /&gt; “ніжністю точиться…”&lt;br /&gt; “Революція”&lt;br /&gt; “Мама”&lt;br /&gt; “Щастить котам…”&lt;br /&gt; Фрагмент з поеми “Товариш Дим”&lt;br /&gt; “Кучеряве волосся”&lt;br /&gt; “Полтва”&lt;br /&gt; “Бібліотека”&lt;br /&gt; “тримаю її на відстані…”&lt;br /&gt; “мій Мао Цзе Дун…”&lt;br /&gt; “Ампули буруль”&lt;br /&gt; “Метро”&lt;br /&gt; “Полтва” (на біс)&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/57/file/tokar-yakymchuk.mp3?channel=rss" length="49437919" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Сьогодні пропонуємо вашій увазі спільний виступ уже відомої вам поетеси й радіоведучої Любові Якимчук з львівським джазменом, контрабасистом Марком Токарем у спільному проекті, що отримав назву “Жінка, дим і небезпечні предмети”. Тандем Токаря–Якимчук дебютував у вересні під час Форуму видавців у Львові, а цей запис зроблено на його другій презентації в кав’ярні “Квартира 35? 3 жовтня. 
Цей проект відсилає нас передовсім до традиції модерністської феміністичної літератури Заходу, зокрема таких її представниць, як Сільвія Платт, Сімона де Бовуар та Вірджинія Вулф. “Жінка, дим і небезпечні предмети” – яскрава неоавангардистська спроба мистецького осмислення жіночої ролі в літературі та взаємодію жіночого начала з чоловічим (представленим на концерті контрабасом Токаря). 
Більшість представлений віршів – з дебютної збірки Любові Якимчук “, як МОДА“, однак деякі були написані в процесі підготовки самого проекту й одразу до нього включені. Вірші, отже, такі: 
 
“час міряю сірниками…” 
“як починається війна…” 
“ідеш – і відстань міряєш сигаретами…” 
“Вірш на честь начальника пожежної охорони” 
“це місто з нецілованим асфальтом…” 
“чайна церемонія – в одному пакетику…” 
“музика сірого кольору…” 
“Речі” 
“Сьогодні уповні місяць…” (”Вулиця Радянська”, несподівана редакція) 
“ти йшов у зеленому…” 
“Маніяк” 
“Зуб мудрості” 
“я не писатиму тобі листів…” 
“бруківка давнього міста…” 
“ніжністю точиться…” 
“Революція” 
“Мама” 
“Щастить котам…” 
Фрагмент з поеми “Товариш Дим” 
“Кучеряве волосся” 
“Полтва” 
“Бібліотека” 
“тримаю її на відстані…” 
“мій Мао Цзе Дун…” 
“Ампули буруль” 
“Метро” 
“Полтва” (на біс)</itunes:summary>
<itunes:duration>4120</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>292</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net – Ігор Померанцев</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/56/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/56/</guid>
<pubDate>Thu, 15 Oct 2009 21:55:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Ігор Померанцев – російський поет, журналіст, дисидент. Народився 1948 року в Саратові, ріс в Забайкаллі і Чернівцях. Закінчив романо-германську філологію. Працював сільським вчителем в Карпатах, перекладачем в Києві, друкувався в журналі "Смена" та самвидавом. 1978 року емігрував до Німеччини, того ж року отримав британське громадянство. З 1980 року займається радіожурналістикою – працює в російській службі BBC, з 1985 – на "Радіо Свобода", в т.ч. пише радіоп'єси.&lt;br /&gt; В Кабінет його було запрошено з нагоди видання українського перекладу книжки "КГБ та інші вірші", яка вийшла у видавництві "Грані-Т" раніше, ніж в оригіналі на батьківщині автора.&lt;br /&gt; Розмова велася про таке:&lt;br /&gt; – Діана Клочко про цю книжку та історію її видання;&lt;br /&gt; – Померанцев читає есе "Память о лете";&lt;br /&gt; – про те, чого бракує сучасній російській поезії;&lt;br /&gt; – читає вірші, написані по мотивах чужих розмов (цикл "Игорь Померанцев и соавторы");&lt;br /&gt; – Діана Клочко про переклад віршів Померанцева;&lt;br /&gt; – Померанцев про "КГБ та інші вірші"&lt;br /&gt; – Клочко читає вірші Померанцева українською: "У лазні, в серпні, в патьоках води...", "Забутий ліс, що відшумів...", "Надії",&lt;br /&gt; – Померанцев про Герду Мюллер&lt;br /&gt; – Померанцев та Клочко розповідають про процес перекладу вірша Георга Тракля "Ранделіс" та допомогою Марка Білорусця;&lt;br /&gt; – Померанцев про моральну спадщину 70-х;&lt;br /&gt; – Клочко читає есе Померанцева "До зустрічі у Санта-Круж" у своєму перекладі українською;&lt;br /&gt; – рефлексії і спогади з приводу Померанцева від Олега Лишеги;&lt;br /&gt; – про героїзм і свободу;&lt;br /&gt; – Померанцев читає вірші "Я считаю, это неплохой результат...", "Зачем Моисей это сделал?..."&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/56/file/2009-10-08-pomerancev.mp3?channel=rss" length="42427559" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Ігор Померанцев – російський поет, журналіст, дисидент. Народився 1948 року в Саратові, ріс в Забайкаллі і Чернівцях. Закінчив романо-германську філологію. Працював сільським вчителем в Карпатах, перекладачем в Києві, друкувався в журналі "Смена" та самвидавом. 1978 року емігрував до Німеччини, того ж року отримав британське громадянство. З 1980 року займається радіожурналістикою – працює в російській службі BBC, з 1985 – на "Радіо Свобода", в т.ч. пише радіоп'єси. 
В Кабінет його було запрошено з нагоди видання українського перекладу книжки "КГБ та інші вірші", яка вийшла у видавництві "Грані-Т" раніше, ніж в оригіналі на батьківщині автора. 
Розмова велася про таке: 
– Діана Клочко про цю книжку та історію її видання; 
– Померанцев читає есе "Память о лете"; 
– про те, чого бракує сучасній російській поезії; 
– читає вірші, написані по мотивах чужих розмов (цикл "Игорь Померанцев и соавторы"); 
– Діана Клочко про переклад віршів Померанцева; 
– Померанцев про "КГБ та інші вірші" 
– Клочко читає вірші Померанцева українською: "У лазні, в серпні, в патьоках води...", "Забутий ліс, що відшумів...", "Надії", 
– Померанцев про Герду Мюллер 
– Померанцев та Клочко розповідають про процес перекладу вірша Георга Тракля "Ранделіс" та допомогою Марка Білорусця; 
– Померанцев про моральну спадщину 70-х; 
– Клочко читає есе Померанцева "До зустрічі у Санта-Круж" у своєму перекладі українською; 
– рефлексії і спогади з приводу Померанцева від Олега Лишеги; 
– про героїзм і свободу; 
– Померанцев читає вірші "Я считаю, это неплохой результат...", "Зачем Моисей это сделал?..."</itunes:summary>
<itunes:duration>4243</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>262</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>PRподкаст №24</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/55/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/55/</guid>
<pubDate>Thu, 15 Oct 2009 12:43:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;ззз&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/55/file/prpodcast24.mp3?channel=rss" length="23375412" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>ззз</itunes:summary>
<itunes:duration>2338</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>157</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net – Григорій Семенчук</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/54/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/54/</guid>
<pubDate>Mon, 12 Oct 2009 14:24:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Грицька Семенчука представляти не треба – його знають всі. Молодий, дуже молодий (першокурсник ще) поет, причому поет хороший; активний, дуже активний культурний менеджер, який у свої 18 уже встиг зробити суттєво більше, ніж дехто встигає до тридцяти – цього було більше, ніж досить, щоб запросити його до Кабінету. Хто бачив Грицька на всіляких акціях-презентаціях, той знає, що він часто міняє своє амплуа. Цього разу він звучав дещо манірно. Але, тим не менш, від питань незмінного модератора Юрка Кучерявого відбивався достойно, серед іншого говорячи про таке:&lt;br /&gt; – підсумки цьогорічного Форуму Видавців;&lt;br /&gt; – сучасну каталонську літературу;&lt;br /&gt; – українську фонетичну поезію;&lt;br /&gt; – письменників, яких має намір запросити на наступний Форум;&lt;br /&gt; – доцільність синтезу поезії з іншими видами мистецтва;&lt;br /&gt; – відмінність сприйняття поезії друкованої і читаної;&lt;br /&gt; – вірші "Графічність" , "Я дуже легенько торкнувся до осені…", "Червоне";&lt;br /&gt; – присвяти своїх віршів;&lt;br /&gt; – свою механіку віршування;&lt;br /&gt; – силаботоніку і верлібри;&lt;br /&gt; – Поділля і Павла Гірника;&lt;br /&gt; – вірші "Весняні дощі", "Юля";&lt;br /&gt; – витоки своєї творчості та улюблених поетів;&lt;br /&gt; – вірші "Я не знаю, можливо це буде патетика…" , "Ти вколола пальчик маленькою голкою…", "Кокоси і кокаїн", "Посаджу тебе на руки".&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/54/file/2009-09-30-kabinet-semenchuk.mp3?channel=rss" length="36393535" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Грицька Семенчука представляти не треба – його знають всі. Молодий, дуже молодий (першокурсник ще) поет, причому поет хороший; активний, дуже активний культурний менеджер, який у свої 18 уже встиг зробити суттєво більше, ніж дехто встигає до тридцяти – цього було більше, ніж досить, щоб запросити його до Кабінету. Хто бачив Грицька на всіляких акціях-презентаціях, той знає, що він часто міняє своє амплуа. Цього разу він звучав дещо манірно. Але, тим не менш, від питань незмінного модератора Юрка Кучерявого відбивався достойно, серед іншого говорячи про таке: 
– підсумки цьогорічного Форуму Видавців; 
– сучасну каталонську літературу; 
– українську фонетичну поезію; 
– письменників, яких має намір запросити на наступний Форум; 
– доцільність синтезу поезії з іншими видами мистецтва; 
– відмінність сприйняття поезії друкованої і читаної; 
– вірші "Графічність" , "Я дуже легенько торкнувся до осені…", "Червоне"; 
– присвяти своїх віршів; 
– свою механіку віршування; 
– силаботоніку і верлібри; 
– Поділля і Павла Гірника; 
– вірші "Весняні дощі", "Юля"; 
– витоки своєї творчості та улюблених поетів; 
– вірші "Я не знаю, можливо це буде патетика…" , "Ти вколола пальчик маленькою голкою…", "Кокоси і кокаїн", "Посаджу тебе на руки".</itunes:summary>
<itunes:duration>3639</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>245</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Український PR подкаст №23</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/53/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/53/</guid>
<pubDate>Thu, 08 Oct 2009 19:40:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Слухачі 23-го випуску  подкасту завітають в гості до "Міністерства Освіти і Науки  України".  &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Настя Клюковська, керівник прес-служби: &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; "Уявіть прес-службу без медіа  мапи, пулу речників та єдиного полісі, стабільного моніторингу  та аналітики, вже не кажучи про стратегічні комунікації та комунікаційні проекти з ключовими стейкхолдерами. Такою прес-служба була 6 місяців тому. &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Зараз медіа поділені на пули відповідно до пріоритетності, зібрані в медіа мапу. Запит опрацьовується від 2 до 48 годин. Історії успіху дітей, що складали тестування, колонки роботодавців, блог, проекти "Корпоративний університет" та Майстер-класи, ... — все це досягнення нової команди". &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Команда Українського PR подкасту цінує і освіту, і науку. Ми готові навчатися та розвиватися, враховуючи ваші коментарі і побажання.  &lt;br /&gt; Партнери&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; UAPR – &lt;a rel="nofollow" href="http://podfm.ru/goto/c4b921d" target="_blank"&gt;ссылка&lt;/a&gt;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; B2Blogger – &lt;a rel="nofollow" href="http://podfm.ru/goto/1ff139f" target="_blank"&gt;ссылка&lt;/a&gt;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Efandy –  &lt;br /&gt; Корисні посилання&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Настя Клюковська в Twitter - &lt;a rel="nofollow" href="http://podfm.ru/goto/a5cd244" target="_blank"&gt;ссылка&lt;/a&gt;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Блог Насті- &lt;a rel="nofollow" href="http://podfm.ru/goto/47e0f57" target="_blank"&gt;ссылка&lt;/a&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/53/file/PRPODCAST23.mp3?channel=rss" length="23396571" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Слухачі 23-го випуску  подкасту завітають в гості до "Міністерства Освіти і Науки  України".   
 
Настя Клюковська, керівник прес-служби:  
 
"Уявіть прес-службу без медіа  мапи, пулу речників та єдиного полісі, стабільного моніторингу  та аналітики, вже не кажучи про стратегічні комунікації та комунікаційні проекти з ключовими стейкхолдерами. Такою прес-служба була 6 місяців тому.  
 
Зараз медіа поділені на пули відповідно до пріоритетності, зібрані в медіа мапу. Запит опрацьовується від 2 до 48 годин. Історії успіху дітей, що складали тестування, колонки роботодавців, блог, проекти "Корпоративний університет" та Майстер-класи, ... — все це досягнення нової команди".  
 
Команда Українського PR подкасту цінує і освіту, і науку. Ми готові навчатися та розвиватися, враховуючи ваші коментарі і побажання.   
Партнери 
 
UAPR – ссылка 
 
B2Blogger – ссылка 
 
Efandy –   
Корисні посилання 
 
Настя Клюковська в Twitter - ссылка 
 
Блог Насті- ссылка</itunes:summary>
<itunes:duration>2340</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>152</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net – обговорення трилогії Збіґнєва Герберта</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/52/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/52/</guid>
<pubDate>Wed, 07 Oct 2009 14:06:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Сьогоднішній подкаст представляє новий для вас тип кабінетної зустрічі, на якій не присутній жоден автор, зате критиків аж двоє. Це проект Ігоря Котика та Віктора Неборака, суть якого – обговорення цікавих книг. Таких зустрічей в "Кабінеті" відбулося вже дві чи три цього року, але із записаних ця друга (в ході першої, що відбулася десь півроку тому, обговорювалася книжка Олександра Жовни). Ця зустріч присвячена трилогії есеїв Збіґнєва Герберта, і на ній присутній її перекладач Андрій Павлишин, голос якого й звучить протягом більшої частини зустрічі, розповідаючи про таке:&lt;br /&gt; – свою діяльність на стипендії "Gaude Polonia" – переклади збірників есе Єжи Фіцовського про Бруно Шульца – та про попередню стипендію, протягом якої він працював над перекладом Збігнєва Герберта ("Варвар у саду" та "Лабіринт біля моря");&lt;br /&gt; – особливості стилю Герберта, історію своєї роботи над його текстами та про самі ці дві книжки;&lt;br /&gt; – проблеми перекладу назв;&lt;br /&gt; – культурну цінність есеїстики;&lt;br /&gt; – підхід Герберта до написання есеїв;&lt;br /&gt; – правомірність і доцільність вживання слів іншомовного походження в перекладах та усній мові;&lt;br /&gt; – тему поезії в есеях Герберта;&lt;br /&gt; – подробиці з біографії Герберта як втікача від комуністичного режиму;&lt;br /&gt; – читається есе Герберта "Ліжко Спінози".&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/52/file/52_2009-09-23-kabinet-obgovorennia-zbignieva-herberta.mp3?channel=rss" length="46032196" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Сьогоднішній подкаст представляє новий для вас тип кабінетної зустрічі, на якій не присутній жоден автор, зате критиків аж двоє. Це проект Ігоря Котика та Віктора Неборака, суть якого – обговорення цікавих книг. Таких зустрічей в "Кабінеті" відбулося вже дві чи три цього року, але із записаних ця друга (в ході першої, що відбулася десь півроку тому, обговорювалася книжка Олександра Жовни). Ця зустріч присвячена трилогії есеїв Збіґнєва Герберта, і на ній присутній її перекладач Андрій Павлишин, голос якого й звучить протягом більшої частини зустрічі, розповідаючи про таке: 
– свою діяльність на стипендії "Gaude Polonia" – переклади збірників есе Єжи Фіцовського про Бруно Шульца – та про попередню стипендію, протягом якої він працював над перекладом Збігнєва Герберта ("Варвар у саду" та "Лабіринт біля моря"); 
– особливості стилю Герберта, історію своєї роботи над його текстами та про самі ці дві книжки; 
– проблеми перекладу назв; 
– культурну цінність есеїстики; 
– підхід Герберта до написання есеїв; 
– правомірність і доцільність вживання слів іншомовного походження в перекладах та усній мові; 
– тему поезії в есеях Герберта; 
– подробиці з біографії Герберта як втікача від комуністичного режиму; 
– читається есе Герберта "Ліжко Спінози".</itunes:summary>
<itunes:duration>4603</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>210</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net – "Екле-2"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/50/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/50/</guid>
<pubDate>Fri, 02 Oct 2009 18:11:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Сьогодні пропонуємо вашій увазі запис проекту "Екле-2". В його задумі лежав синтез трьох арт-напрямків: поезії, малярства та музики. Вперше проект "Екле" (від "еклектика"), задуманий Неформальним літературним об'єднанням "Ротонда", був реалізований в Ужгороді 2008 року. Вдруге проект відбувся цьогоріч 27 липня, і в ньому прийняли участь 20 молодих митців: музичний гурт "Асфіксія Проджект", поети Андрій Любка, Валентин Кузан, Вік Коврей, Лесь Белей, Остап Сливинський, Григорій Семенчук, Ірина Шувалова та художники А.Варга, А.Хір, Д.Ковач, Н.Тарнай (Закарпаття), Т.Шепеть (Львів), С.Столярук (Луцьк), Я.Футимський (смт.Понінка Хмельницька обл.)&lt;br /&gt; Отже, пропонуємо Вашій увазі аудіозапис цього проекту (нажаль, візуальну його складову донести до Вас ми не можемо), люб'язно переданий редакції подкасту Лесем Белеєм.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Поети звучать у такому порядку:&lt;br /&gt; 1. Григорій Семенчук&lt;br /&gt; 2. Валентин Кузан&lt;br /&gt; 3. Остап Сливинський&lt;br /&gt; 4. Андрій Любка&lt;br /&gt; 5. Лесь Белей&lt;br /&gt; 6. Вік Коврей&lt;br /&gt; 7. Ірина Шувалова&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/50/file/kabinet-special-ekle-2_128kbps.mp3?channel=rss" length="64208596" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Сьогодні пропонуємо вашій увазі запис проекту "Екле-2". В його задумі лежав синтез трьох арт-напрямків: поезії, малярства та музики. Вперше проект "Екле" (від "еклектика"), задуманий Неформальним літературним об'єднанням "Ротонда", був реалізований в Ужгороді 2008 року. Вдруге проект відбувся цьогоріч 27 липня, і в ньому прийняли участь 20 молодих митців: музичний гурт "Асфіксія Проджект", поети Андрій Любка, Валентин Кузан, Вік Коврей, Лесь Белей, Остап Сливинський, Григорій Семенчук, Ірина Шувалова та художники А.Варга, А.Хір, Д.Ковач, Н.Тарнай (Закарпаття), Т.Шепеть (Львів), С.Столярук (Луцьк), Я.Футимський (смт.Понінка Хмельницька обл.) 
Отже, пропонуємо Вашій увазі аудіозапис цього проекту (нажаль, візуальну його складову донести до Вас ми не можемо), люб'язно переданий редакції подкасту Лесем Белеєм. 
 
Поети звучать у такому порядку: 
1. Григорій Семенчук 
2. Валентин Кузан 
3. Остап Сливинський 
4. Андрій Любка 
5. Лесь Белей 
6. Вік Коврей 
7. Ірина Шувалова</itunes:summary>
<itunes:duration>5351</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>444</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Український PR подкаст №22</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/49/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/49/</guid>
<pubDate>Thu, 01 Oct 2009 14:02:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Наближається Європейський PR-конгрес і PR-подкаст розпочинає потроху знайомити Вас з провідними спікерами заходу. Гість сьогоднішнього випуску – Катерина Цецюра (http://podfm.ru/goto/b731b70 ), на її виступ я вже особисто з великим нетерпінням чекаю. Сподіваюся, що після прослуховування випуску, Ви приєднаєтеся до мене.&lt;br /&gt; Наскільки теорія PR важлива в роботі PR-фахівця?&lt;br /&gt; -	Чому в PR так багато жінок і що поганого в цьому для професії?&lt;br /&gt; -	Про що розповідають дослідження глобального явища проплачених матеріалів в ЗМІ?&lt;br /&gt; -	Чому соціальні медіа настільки популярні та що про це явище повинен знати кожен PR-ник?&lt;br /&gt; -	Яким чином змінюються комунікації в умовах тотальної недовіри?&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Про це і не тільки слухайте у випуску та залишайте ваші коментарі!&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/49/file/prpodcast_2009_10_01_episode22.mp3?channel=rss" length="21638792" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Наближається Європейський PR-конгрес і PR-подкаст розпочинає потроху знайомити Вас з провідними спікерами заходу. Гість сьогоднішнього випуску – Катерина Цецюра (http://podfm.ru/goto/b731b70 ), на її виступ я вже особисто з великим нетерпінням чекаю. Сподіваюся, що після прослуховування випуску, Ви приєднаєтеся до мене. 
Наскільки теорія PR важлива в роботі PR-фахівця? 
-	Чому в PR так багато жінок і що поганого в цьому для професії? 
-	Про що розповідають дослідження глобального явища проплачених матеріалів в ЗМІ? 
-	Чому соціальні медіа настільки популярні та що про це явище повинен знати кожен PR-ник? 
-	Яким чином змінюються комунікації в умовах тотальної недовіри? 
 
Про це і не тільки слухайте у випуску та залишайте ваші коментарі!</itunes:summary>
<itunes:duration>2164</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>220</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net — записи з Літфесту — тандем Дмітрій Кузьмін – Крістофер Уайт</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/48/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/48/</guid>
<pubDate>Sat, 26 Sep 2009 19:54:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;&lt;div style="float:left;width:235px;"&gt;&lt;table cellpadding=0 cellspacing=0&gt;&lt;tr&gt;&lt;td style="border-bottom:0px;"&gt;&lt;img src="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_48.jpg?2" &gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;&lt;/div&gt;Після презентації скандальної ЛГБ-антології в театрі "Воскресіння" відбулася зустріч-тандем з двома гостьовими поетами, опублікованими у цій антології: Крістофером Уайтом (Christopher Whyte, Шотландія) і Дмітрієм Кузьміним (Росія). Розмова, зрозуміло, стогсувалася питань не сексуальності, а літератури. Попри можливість послухати поезію незрозумілою нам, але красивою гельською мовою, ця зустріч цікава ще тим, що на ній зіткнулися носій мови малого й підкореного народу й носій мови народу великого й імперського. Але, як з’ясувалося, проблеми перед ними стоять чи не аналогічні, передовсім про видання свого доробку – як не дивно, легше друкуватися гельською в колишній Британській імперії, ніж російською в колишній імперії Російській...&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; — Уайт про свій вибір гельської мови і специфіку письма малою мовою;&lt;br /&gt; — Кузьмін про особливості письма великою мовою;&lt;br /&gt; — Кузьмін про своїх попередників і натхненників;&lt;br /&gt; — Уайт про важливість гельської мови;&lt;br /&gt; — вірш Уайта "Ars Poetica" в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової;&lt;br /&gt; — Кузьмін про свою підпільну видавничу діяльність та про безсенсовність її легалізації; &lt;br /&gt; — Уайт про публікації гельською в Британії;&lt;br /&gt; — Кузьмін про небезпеку дебютних видань для молодих авторів;&lt;br /&gt; — Кузьмін читає вірші "Хорошо быть живим", "Один 28-летний поэт...", "В переполненом вагоне...", переклад Чарльза Рєзнікова "Эта станция метро...", "И если есть План...",&lt;br /&gt; — Вірш Уайта "Заклик не забувати про янголів" в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової;&lt;br /&gt; — Уайт про свою першу книжку;&lt;br /&gt; — Вірш Уайта "Примарні гостини" та ще один із циклу "Тяжкі часи" в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової;&lt;br /&gt; — Уайт знову про свою першу книжку;&lt;br /&gt; — Кузьмін розповідає про своє знайомство з Уайтом і читає свої переклади російською Уайтового вірша "После полудня", "Кто-то жил в миленьком городе Вот..." (Edwin Estlin Cummings), свій вірш "Мальчики пахнут маминым "Тайдом", вірш Яніни Вишневської "Говорят, с вифлеемского неба падает снег...", &lt;br /&gt; — Вірш Уайта "Вікно"в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової; &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Ірина Шувалова, модератор, говорить українською, Кузьмін - російською, Уайт говорить англйською до перекладача, а читає гельською.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/48/file/13-09-2009-kuzmin-vajt.mp3?channel=rss" length="47757845" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Після презентації скандальної ЛГБ-антології в театрі "Воскресіння" відбулася зустріч-тандем з двома гостьовими поетами, опублікованими у цій антології: Крістофером Уайтом (Christopher Whyte, Шотландія) і Дмітрієм Кузьміним (Росія). Розмова, зрозуміло, стогсувалася питань не сексуальності, а літератури. Попри можливість послухати поезію незрозумілою нам, але красивою гельською мовою, ця зустріч цікава ще тим, що на ній зіткнулися носій мови малого й підкореного народу й носій мови народу великого й імперського. Але, як з’ясувалося, проблеми перед ними стоять чи не аналогічні, передовсім про видання свого доробку – як не дивно, легше друкуватися гельською в колишній Британській імперії, ніж російською в колишній імперії Російській... 
 
— Уайт про свій вибір гельської мови і специфіку письма малою мовою; 
— Кузьмін про особливості письма великою мовою; 
— Кузьмін про своїх попередників і натхненників; 
— Уайт про важливість гельської мови; 
— вірш Уайта "Ars Poetica" в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової; 
— Кузьмін про свою підпільну видавничу діяльність та про безсенсовність її легалізації;  
— Уайт про публікації гельською в Британії; 
— Кузьмін про небезпеку дебютних видань для молодих авторів; 
— Кузьмін читає вірші "Хорошо быть живим", "Один 28-летний поэт...", "В переполненом вагоне...", переклад Чарльза Рєзнікова "Эта станция метро...", "И если есть План...", 
— Вірш Уайта "Заклик не забувати про янголів" в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової; 
— Уайт про свою першу книжку; 
— Вірш Уайта "Примарні гостини" та ще один із циклу "Тяжкі часи" в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової; 
— Уайт знову про свою першу книжку; 
— Кузьмін розповідає про своє знайомство з Уайтом і читає свої переклади російською Уайтового вірша "После полудня", "Кто-то жил в миленьком городе Вот..." (Edwin Estlin Cummings), свій вірш "Мальчики пахнут маминым "Тайдом", вірш Яніни Вишневської "Говорят, с вифлеемского неба падает снег...",  
— Вірш Уайта "Вікно"в авторському читанні оригіналу та в перекладі Шувалової;  
 
 
Ірина Шувалова, модератор, говорить українською, Кузьмін - російською, Уайт говорить англйською до перекладача, а читає гельською.</itunes:summary>
<itunes:duration>4776</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href="http://file.podfm.ru/4/45/451/4515/images/pod_48.jpg?2"/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>297</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net — записи з Літфесту — презентація "120 сторінок Содому"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/47/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/47/</guid>
<pubDate>Fri, 25 Sep 2009 16:34:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Одною з найпомітніший і найнеоднозначніших подій Форуму видавців стала презентація антології поезії лесбіянок, геїв та трансвеститів "120 сторінок Содому. Квір-антологія". Насторожена увага до цієї збірки цілком непоганої поезії зрозуміла — в нашому суспільстві не прийнято хвалитися девіантною статевою орієнтацією. А праворадикальні угрупування "Тризуб" і "Свобода", які намагалися на кожній презентації побити учасників привернули увагу преси... і так далі. &lt;br /&gt; Цілком гетеросексуальна редакція подкасту не має на меті підтримувати ані одних, ані інших, а просто пропонує запис львівської презентації, щоб ви могли оцінити якість поезії й скласти власну думку з цього приводу. &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; В цьому записі ви почуєте наступне:&lt;br /&gt; — Мокроусов про учасників, історію видання та ідеологічне підґрунтя збірки;&lt;br /&gt; — виступ Дмітрія Кузьміна з читанням віршів "Знакомый парикмахер проредил челку...", "Два мальчика и девочка", "На следующий день, после того, как народ...", "Вместо декларации об идейно-политическом самоопределении", переклад Одена "Погребальный блюз" (початок)&lt;br /&gt; — бійка (див. відео);&lt;br /&gt; — переклад Одена "Погребальный блюз" ще раз;&lt;br /&gt; — виступ Альбіни Позднякової з фраґментом роману "Текст на вагітність" і віршем "Мармурові хлопчики";&lt;br /&gt; — фраґмент роману "Gay Decameron" звучить в авторському читанні Кристофера Вайта англійською поперемінно з українським перекладом Ірини Шувалової;&lt;br /&gt; — Олесь Барліг читає свої вірші "Моя весна знімає заборони...", "Він, як потім всі інші...", "Він: два чорних пальці..."; "Він походив від равликів..."; &lt;br /&gt; — Ізабела Філіпяк розповідає про вірші "Мадам Інтуїта", "Лялечка", "Бритва", "Перетворення", "Мадан Інтуїта бавиться в птаха Фенікса". Переклади читає Альбіна Позднякова;&lt;br /&gt; — Ірина Шувалова читає вірші "Розарій", "Фаетон" і "Содом" з циклу "Ефеби",&lt;br /&gt; — Дмітрій Кузьмін читає вірші російських поетів "Чертово колесо" (Васілій Чєпєлєв), "По Интернету вирусы любовные..." (Ніколай Конов), "Голиаф и Давид" (Гіла Лоран). &lt;br /&gt; — Ірина Шувалова читає вірш Маркуса Гейдіґера (Швейцарія) "Мені було 13 того літа...".&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Детальнішу інформацію про цю антологію та драму навколо неї можна знайти тут: &lt;br /&gt; Інтерв'ю співупорядниці Альбіни Подзнякової журналу "Azh":&lt;br /&gt; &lt;a rel="nofollow" href="http://podfm.ru/goto/f073aa0" target="_blank"&gt;ссылка&lt;/a&gt;&lt;br /&gt; Відео з бійки в театрі Курбаса&lt;br /&gt; &lt;a rel="nofollow" href="http://podfm.ru/goto/62c3204" target="_blank"&gt;ссылка&lt;/a&gt;&lt;br /&gt; Довідка про учасників презентації: &lt;br /&gt; Кристофер Вайт &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; (Шотландія, Велика Британія)&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Кристофер Вайт (Cr?sdean MacIlleBh?in / Christopher Whyte) народився 1952 року в Ґлазґо. Закінчив англійську філологію в Кембриджі і на тривалий час переїхав до Італії, де викладав ув Університеті Барі, жив і працював у Римі. 1985 року повернувся в Ґлазґо, відтак захистив докторську дисертацію з історії ґаельської поезії і до 2005 року викладав ув університетах Единбурґа й Ґлазґо, впроваджуючи нові підходи до інтерпретації сучасних і класичних текстів під кутом зору наратології та квір-студій. Вірші ґаельською пише від 1987 року, видав дві поетичні книжки: "Uirsgeul" ("Міт", 1991) й "An Tr?th Duilich" ("Важкий час", 2002), чотири романи англійською мовою (зокрема "The Gay Decameron" &lt;"Ґей-Декамерон", 1998&gt; та ін.), кілька розвідок із історії і теорії літератури. Від 2006 року живе в Будапешті, заробляючи на прожиття письменницькою працею.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Дмітрій Кузьмін (Дмитрий Кузьмин; нар. 1968) – поет, перекладач, літературний критик, літературознавець, видавець. Від 1993 року – головний редактор видавництва "АРГО-РИСК"; 2006 року заснував літературний журнал "Воздух". Лавреат Премії Андрєя Бєлого за 2002 рік у номінації "Особливі заслуги перед російською літературою". Впорядкував кілька літературних альманахів й антологій сучасної літератури, перекладав американську, французьку, білоруську, а також українську поезію (зокрема твори Олеся Барліга, Оксани Забужко, Юрія Тарнавського). Вірші та переклади зібрано в книжці "Хорошо быть живым" ("Добре бути живим", 2008). Живе в Москві. &lt;br /&gt; &lt;br /&gt;  &lt;br /&gt; Ізабела Філіпяк (Izabela Filipiak) народилася 1961 року в Ґдині. Поетка, романістка та історик. Із-поміж її численних публікацій можна виокремити роман "Absolutna amnezja" ("Суцільна амнезія", 1995), збірки есеїв "Tw?rcze pisanie dla m?odych panien" ("Красне письменство для юних панн", 1999), "Kultura obra?onych" ("Культура ображених", 2003) та "Magiczne oko" ("Магічне око", 2006). Її поетичну книжку "Madame Intuita" ("Мадам Інтуїтка", 2002) було написано як діалог зі збіркою "Пан Коґіто" Збіґнєва Герберта. Філіпяк – викладачка і науковець; її історичні студії стосувалися східноевропейського модернізму, передусім проблематики декадансу, ґендерних та етнічних пошуків, націоналізму та міського фольклору. Кілька років за програмою обміну брала участь у Міжнародних письменницьких семінарах в Айові, була також стипендіяткою у Каліфорнійському університету в Берклі. Нині викладає у Ґданському університеті, мешкає у Ґдині.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/47/file/11-09-2009-LGB-prezentacija.mp3?channel=rss" length="46655216" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Одною з найпомітніший і найнеоднозначніших подій Форуму видавців стала презентація антології поезії лесбіянок, геїв та трансвеститів "120 сторінок Содому. Квір-антологія". Насторожена увага до цієї збірки цілком непоганої поезії зрозуміла — в нашому суспільстві не прийнято хвалитися девіантною статевою орієнтацією. А праворадикальні угрупування "Тризуб" і "Свобода", які намагалися на кожній презентації побити учасників привернули увагу преси... і так далі.  
Цілком гетеросексуальна редакція подкасту не має на меті підтримувати ані одних, ані інших, а просто пропонує запис львівської презентації, щоб ви могли оцінити якість поезії й скласти власну думку з цього приводу.  
 
В цьому записі ви почуєте наступне: 
— Мокроусов про учасників, історію видання та ідеологічне підґрунтя збірки; 
— виступ Дмітрія Кузьміна з читанням віршів "Знакомый парикмахер проредил челку...", "Два мальчика и девочка", "На следующий день, после того, как народ...", "Вместо декларации об идейно-политическом самоопределении", переклад Одена "Погребальный блюз" (початок) 
— бійка (див. відео); 
— переклад Одена "Погребальный блюз" ще раз; 
— виступ Альбіни Позднякової з фраґментом роману "Текст на вагітність" і віршем "Мармурові хлопчики"; 
— фраґмент роману "Gay Decameron" звучить в авторському читанні Кристофера Вайта англійською поперемінно з українським перекладом Ірини Шувалової; 
— Олесь Барліг читає свої вірші "Моя весна знімає заборони...", "Він, як потім всі інші...", "Він: два чорних пальці..."; "Він походив від равликів...";  
— Ізабела Філіпяк розповідає про вірші "Мадам Інтуїта", "Лялечка", "Бритва", "Перетворення", "Мадан Інтуїта бавиться в птаха Фенікса". Переклади читає Альбіна Позднякова; 
— Ірина Шувалова читає вірші "Розарій", "Фаетон" і "Содом" з циклу "Ефеби", 
— Дмітрій Кузьмін читає вірші російських поетів "Чертово колесо" (Васілій Чєпєлєв), "По Интернету вирусы любовные..." (Ніколай Конов), "Голиаф и Давид" (Гіла Лоран).  
— Ірина Шувалова читає вірш Маркуса Гейдіґера (Швейцарія) "Мені було 13 того літа...". 
 
Детальнішу інформацію про цю антологію та драму навколо неї можна знайти тут:  
Інтерв'ю співупорядниці Альбіни Подзнякової журналу "Azh": 
ссылка 
Відео з бійки в театрі Курбаса 
ссылка 
Довідка про учасників презентації:  
Кристофер Вайт  
 
(Шотландія, Велика Британія) 
 
Кристофер Вайт (Cr?sdean MacIlleBh?in / Christopher Whyte) народився 1952 року в Ґлазґо. Закінчив англійську філологію в Кембриджі і на тривалий час переїхав до Італії, де викладав ув Університеті Барі, жив і працював у Римі. 1985 року повернувся в Ґлазґо, відтак захистив докторську дисертацію з історії ґаельської поезії і до 2005 року викладав ув університетах Единбурґа й Ґлазґо, впроваджуючи нові підходи до інтерпретації сучасних і класичних текстів під кутом зору наратології та квір-студій. Вірші ґаельською пише від 1987 року, видав дві поетичні книжки: "Uirsgeul" ("Міт", 1991) й "An Tr?th Duilich" ("Важкий час", 2002), чотири романи англійською мовою (зокрема "The Gay Decameron"  та ін.), кілька розвідок із історії і теорії літератури. Від 2006 року живе в Будапешті, заробляючи на прожиття письменницькою працею. 
 
 
Дмітрій Кузьмін (Дмитрий Кузьмин; нар. 1968) – поет, перекладач, літературний критик, літературознавець, видавець. Від 1993 року – головний редактор видавництва "АРГО-РИСК"; 2006 року заснував літературний журнал "Воздух". Лавреат Премії Андрєя Бєлого за 2002 рік у номінації "Особливі заслуги перед російською літературою". Впорядкував кілька літературних альманахів й антологій сучасної літератури, перекладав американську, французьку, білоруську, а також українську поезію (зокрема твори Олеся Барліга, Оксани Забужко, Юрія Тарнавського). Вірші та переклади зібрано в книжці "Хорошо быть живым" ("Добре бути живим", 2008). Живе в Москві.  
 
  
Ізабела Філіпяк (Izabela Filipiak) народилася 1961 року в Ґдині. Поетка, романістка та історик. Із-поміж її численних публікацій можна виокремити роман "Absolutna amnezja" ("Суцільна амнезія", 1995), збірки есеїв "Tw?rcze pisanie dla m?odych panien" ("Красне письменство для юних панн", 1999), "Kultura obra?onych" ("Культура ображених", 2003) та "Magiczne oko" ("Магічне око", 2006). Її поетичну книжку "Madame Intuita" ("Мадам Інтуїтка", 2002) було написано як діалог зі збіркою "Пан Коґіто" Збіґнєва Герберта. Філіпяк – викладачка і науковець; її історичні студії стосувалися східноевропейського модернізму, передусім проблематики декадансу, ґендерних та етнічних пошуків, націоналізму та міського фольклору. Кілька років за програмою обміну брала участь у Міжнародних письменницьких семінарах в Айові, була також стипендіяткою у Каліфорнійському університету в Берклі. Нині викладає у Ґданському університеті, мешкає у Ґдині.</itunes:summary>
<itunes:duration>4666</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>404</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net – обговорення трилогії Збіґнєва Герберта</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/51/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/51/</guid>
<pubDate>Wed, 23 Sep 2009 13:32:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Сьогоднішній подкаст представляє новий для вас тип кабінетної зустрічі, на якій не присутній жоден автор, зате критиків аж двоє. Це проект Ігоря Котика та Віктора Неборака, суть якого – обговорення цікавих книг. Таких зустрічей в "Кабінеті" відбулося вже дві чи три цього року, але із записаних ця друга (в ході першої, що відбулася десь півроку тому, обговорювалася книжка Олександра Жовни). Ця зустріч присвячена трилогії есеїв Збіґнєва Герберта, і на ній присутній її перекладач Андрій Павлишин, голос якого й звучить протягом більшої частини зустрічі, розповідаючи про таке:&lt;br /&gt; – свою діяльність на стипендії "Gaude Polonia" – переклади збірників есе Єжи Фіцовського про Бруно Шульца – та про попередню стипендію, протягом якої він працював над перекладом Збігнєва Герберта ("Варвар у саду" та "Лабіринт біля моря");&lt;br /&gt; – особливості стилю Герберта, історію своєї роботи над його текстами та про самі ці дві книжки;&lt;br /&gt; – проблеми перекладу назв;&lt;br /&gt; – культурну цінність есеїстики;&lt;br /&gt; – підхід Герберта до написання есеїв;&lt;br /&gt; – правомірність і доцільність вживання слів іншомовного походження в перекладах та усній мові;&lt;br /&gt; – тему поезії в есеях Герберта;&lt;br /&gt; – подробиці з біографії Герберта як втікача від комуністичного режиму;&lt;br /&gt; – читається есе Герберта "Ліжко Спінози".&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/51/file/2009-09-23-kabinet-obgovorennia-zbignieva-herberta.mp3?channel=rss" length="46032196" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Сьогоднішній подкаст представляє новий для вас тип кабінетної зустрічі, на якій не присутній жоден автор, зате критиків аж двоє. Це проект Ігоря Котика та Віктора Неборака, суть якого – обговорення цікавих книг. Таких зустрічей в "Кабінеті" відбулося вже дві чи три цього року, але із записаних ця друга (в ході першої, що відбулася десь півроку тому, обговорювалася книжка Олександра Жовни). Ця зустріч присвячена трилогії есеїв Збіґнєва Герберта, і на ній присутній її перекладач Андрій Павлишин, голос якого й звучить протягом більшої частини зустрічі, розповідаючи про таке: 
– свою діяльність на стипендії "Gaude Polonia" – переклади збірників есе Єжи Фіцовського про Бруно Шульца – та про попередню стипендію, протягом якої він працював над перекладом Збігнєва Герберта ("Варвар у саду" та "Лабіринт біля моря"); 
– особливості стилю Герберта, історію своєї роботи над його текстами та про самі ці дві книжки; 
– проблеми перекладу назв; 
– культурну цінність есеїстики; 
– підхід Герберта до написання есеїв; 
– правомірність і доцільність вживання слів іншомовного походження в перекладах та усній мові; 
– тему поезії в есеях Герберта; 
– подробиці з біографії Герберта як втікача від комуністичного режиму; 
– читається есе Герберта "Ліжко Спінози".</itunes:summary>
<itunes:duration>4603</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>166</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net - записи з Літфесту - Павло Гірник</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/46/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/46/</guid>
<pubDate>Tue, 22 Sep 2009 15:57:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Із Павлом Гірником у "Кабінету" вже своя історія стосунків. Два роки тому ми щиро шкодували, що Шевченківський комітет обрав лауреатом не його. Рік тому наступного дня після засідання комінету, дізнавшись від Жулинського "по-секрету" про присудження таки Гірнику Шевченківської премії, ми домовилися про зустріч, яка відбулася іще задовго до нагородження і офіційного розголосу. Для нього самого ця премія була найвагомішим визнанням, зважаючи на ім'я, що її легітимізує - небезпідставно його називають останнім продовжувачем "шевченківської" лінії в українській поезії.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Яким ми бачимо Павла Гірника рік потому? Які зміни принесла ця відзнака? Його частіше запрошують на виступи, частіше беруть інтерв'ю, запрошують до участі в різних комітетах. Водночас з'явилася у його поставі якась втома. Він став менш різким і категоричним, але відвертість не зникла і притаманна щирість теж. Може додалося трохи цинізму. Він продовжує жити між Деражнею і селом. Він далі втілює собою Поділля - від мови до темпераменту. Слухайте найцікавішу (принаймні для мене, як модератора) із "кабінетних" розмов із Павлом Гірником, принаймні першу записану.&lt;br /&gt; Юрій Кучерявий&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/46/file/11-09-2009-hirnyk.mp3?channel=rss" length="17095837" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Із Павлом Гірником у "Кабінету" вже своя історія стосунків. Два роки тому ми щиро шкодували, що Шевченківський комітет обрав лауреатом не його. Рік тому наступного дня після засідання комінету, дізнавшись від Жулинського "по-секрету" про присудження таки Гірнику Шевченківської премії, ми домовилися про зустріч, яка відбулася іще задовго до нагородження і офіційного розголосу. Для нього самого ця премія була найвагомішим визнанням, зважаючи на ім'я, що її легітимізує - небезпідставно його називають останнім продовжувачем "шевченківської" лінії в українській поезії. 
 
Яким ми бачимо Павла Гірника рік потому? Які зміни принесла ця відзнака? Його частіше запрошують на виступи, частіше беруть інтерв'ю, запрошують до участі в різних комітетах. Водночас з'явилася у його поставі якась втома. Він став менш різким і категоричним, але відвертість не зникла і притаманна щирість теж. Може додалося трохи цинізму. Він продовжує жити між Деражнею і селом. Він далі втілює собою Поділля - від мови до темпераменту. Слухайте найцікавішу (принаймні для мене, як модератора) із "кабінетних" розмов із Павлом Гірником, принаймні першу записану. 
Юрій Кучерявий</itunes:summary>
<itunes:duration>1710</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>378</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net — записи з Літфесту — Марек Краєвський</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/45/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/45/</guid>
<pubDate>Fri, 18 Sep 2009 06:28:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Марек Краєвський (1966) - польський письменник, автор детективів. За освітою - класичний філолог, викладач латинської мови. Прославився своїм циклом детективів про вроцлавського нишпорку Ебергарда Мока, перекладеного вже 11 мовами світу. З шести книг циклу насьогодні українською видано дві: "Смерть у Бреслау" та "Голова Мінотавра". З презентацією цеї останньої, дія якої відбувається у передвоєнному Львові, Марек і приїхав до Львова, потішивши публіку кав'ярні "Кабінет" майстерним читанням власних текстів і розповівши про:&lt;br /&gt; — причини свого приїзду до Львова;&lt;br /&gt; — читає фрагменти зі "Смерті в Бреслау" та "Голови мінотавра польською", потім звучить український переклад;&lt;br /&gt; — свій підхід до реконструкції історичних реалій;&lt;br /&gt; — Ебергарда Мока як секс-символ;&lt;br /&gt; — подібність свого героя на себе.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/45/file/09-09-2009-kabinet-krajevsky.mp3?channel=rss" length="32893806" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Марек Краєвський (1966) - польський письменник, автор детективів. За освітою - класичний філолог, викладач латинської мови. Прославився своїм циклом детективів про вроцлавського нишпорку Ебергарда Мока, перекладеного вже 11 мовами світу. З шести книг циклу насьогодні українською видано дві: "Смерть у Бреслау" та "Голова Мінотавра". З презентацією цеї останньої, дія якої відбувається у передвоєнному Львові, Марек і приїхав до Львова, потішивши публіку кав'ярні "Кабінет" майстерним читанням власних текстів і розповівши про: 
— причини свого приїзду до Львова; 
— читає фрагменти зі "Смерті в Бреслау" та "Голови мінотавра польською", потім звучить український переклад; 
— свій підхід до реконструкції історичних реалій; 
— Ебергарда Мока як секс-символ; 
— подібність свого героя на себе.</itunes:summary>
<itunes:duration>4112</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>354</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net - Записи з Літфесту - Володимир Єшкілєв</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/44/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/44/</guid>
<pubDate>Mon, 14 Sep 2009 18:10:00 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Володимир Єшкілєв - один з найпровокативніших інтелектуалів України, автор щільної, деміургічної прози, яка потребує читача-герменевтика. Філософ. Комедіянт. Безпосередньо причетний до "Станіславського феномену". Приїхавши до "Кабінету" для презентації свого нового роману "Богиня і консультант", Єшкілєв розповів про:&lt;br /&gt; — можливість нової книжки есеїв;&lt;br /&gt; — свій новий роман "Богиня і консультант": історію написання, реакцію критики, зав'язку сюжету;&lt;br /&gt; — метафізику Незалежності;&lt;br /&gt; — механіку свого письма;&lt;br /&gt; — Орден Золотої Зорі;&lt;br /&gt; — польську масонерію та її проект "Україна";&lt;br /&gt; — таємні механізми Помаранчевої революції.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/44/file/11-09-2009-kabinet-forum-jeshkil.mp3?channel=rss" length="25881496" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Володимир Єшкілєв - один з найпровокативніших інтелектуалів України, автор щільної, деміургічної прози, яка потребує читача-герменевтика. Філософ. Комедіянт. Безпосередньо причетний до "Станіславського феномену". Приїхавши до "Кабінету" для презентації свого нового роману "Богиня і консультант", Єшкілєв розповів про: 
— можливість нової книжки есеїв; 
— свій новий роман "Богиня і консультант": історію написання, реакцію критики, зав'язку сюжету; 
— метафізику Незалежності; 
— механіку свого письма; 
— Орден Золотої Зорі; 
— польську масонерію та її проект "Україна"; 
— таємні механізми Помаранчевої революції.</itunes:summary>
<itunes:duration>3235</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>378</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Літературний подкаст кабі.net — Марко Царинник</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/43/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/43/</guid>
<pubDate>Fri, 31 Jul 2009 15:05:18 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;На завершення першого сезону "Кабінетних зустрічей" 2009 року в четвер, 23 липня у літературній кав’ярні "Кабінет" відбулася ненайочікуваніша для традиційної кабінетівської публіка зустріч з українським письменником Марком Царинником. В історії української літератури він відомий передовсім як член Нью-Йоркської групи поетів. У своїй літературній творчості він випробовував українську мову на опір, однак тепер випробовує на опір наше сумління і нашу історичну самосвідомість. Протягом зустрічі Царинник зовсім не читав віршів. Зате він не побоявся зачепити вкрай дражливу й контроверсійну тему єврейських погромів на Галичині 41-го року та причетності до них ОУН. Марк зараз пише історичний роман на цю тему (робоча назва - "Люті Янголи"), для чого спеціально приїхав до Львова, щоб скористатися архівами. Протягом зустрічі він прочитав один з уже готових фраґментів,під провокативною назвою "Жиди, поляки та інша сволота". Далі, природньо, слідувало обговорення за участю істориків.&lt;br /&gt; Сердешні галицькі євреї ні за що, ні про що постраждали від антисемітськи налаштованих ОУН та СС? А, може, цілком заслужено? І як при цьому велося українцям, полякам і німцям? Слухайте подкаст і складайте власну думку. І будьте уважні — тут більше іронії, ніж видається на перший погляд.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/43/file/43_2009-07-23-kabinet-carynnyk.mp3?channel=rss" length="57663112" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>На завершення першого сезону "Кабінетних зустрічей" 2009 року в четвер, 23 липня у літературній кав’ярні "Кабінет" відбулася ненайочікуваніша для традиційної кабінетівської публіка зустріч з українським письменником Марком Царинником. В історії української літератури він відомий передовсім як член Нью-Йоркської групи поетів. У своїй літературній творчості він випробовував українську мову на опір, однак тепер випробовує на опір наше сумління і нашу історичну самосвідомість. Протягом зустрічі Царинник зовсім не читав віршів. Зате він не побоявся зачепити вкрай дражливу й контроверсійну тему єврейських погромів на Галичині 41-го року та причетності до них ОУН. Марк зараз пише історичний роман на цю тему (робоча назва - "Люті Янголи"), для чого спеціально приїхав до Львова, щоб скористатися архівами. Протягом зустрічі він прочитав один з уже готових фраґментів,під провокативною назвою "Жиди, поляки та інша сволота". Далі, природньо, слідувало обговорення за участю істориків. 
Сердешні галицькі євреї ні за що, ні про що постраждали від антисемітськи налаштованих ОУН та СС? А, може, цілком заслужено? І як при цьому велося українцям, полякам і німцям? Слухайте подкаст і складайте власну думку. І будьте уважні — тут більше іронії, ніж видається на перший погляд.</itunes:summary>
<itunes:duration>7208</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>461</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net - Томас Венцлова</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/42/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/42/</guid>
<pubDate>Mon, 27 Jul 2009 12:56:15 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Передостання кабінетна зустріч цього сезону — це зустріч, на яку "Кабінет" чекав майже півроку. Цього разу гість нашої літературної кав’ярні – поет світової слави Томас Венцлова. Філолог і поет, близький друг Бродського і Чеслава Мілоша, литовський дисидент, викладач Єльського університету, дослідник російської поезії Сібного віку — все це Томас Венцлова, який протягом цієї зустрічі розповів таке:&lt;br /&gt; —свою біогафію і творчий шлях;&lt;br /&gt; —вірші "Холод сумерек встретил меня...", "Постой, постой, во фразе пульса нет...", "Улица Пестеля" (спершу литовською, потім російський переклад), "Среди других новостей, более срочных...", "Памяти Генкуса Гапенчкуса", "Ormond Quay", "На горной гряде вблизи Йордана", всі з автокоментарем;&lt;br /&gt; — відповідаючи на питання "фізкультурного радикал-реформатора", розповідає про Йєльський та Гарвардський університети, свої спортивні досягнення, релігійну позицію та трактує стих з Біблії;&lt;br /&gt; — називає 7 улюблених книг;&lt;br /&gt; — на прохання Віктора Неборака порівнює російську й польську літературу XIX ст.&lt;br /&gt; — пропонує свою версію канонів російської, польської та литовської літератур XX століття;&lt;br /&gt; — про Чеслава Мілоша;&lt;br /&gt; — про поетику барокко;&lt;br /&gt; — про письмо нерідною мовою, в т.ч. про американського поета Дерека Уолкота та литовського поета й режисера Йонаса Мякаса.&lt;br /&gt; Розмова велася російською та українською мовами.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/42/file/42_2009-07-22-kabinet-venclova.mp3?channel=rss" length="53234207" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Передостання кабінетна зустріч цього сезону — це зустріч, на яку "Кабінет" чекав майже півроку. Цього разу гість нашої літературної кав’ярні – поет світової слави Томас Венцлова. Філолог і поет, близький друг Бродського і Чеслава Мілоша, литовський дисидент, викладач Єльського університету, дослідник російської поезії Сібного віку — все це Томас Венцлова, який протягом цієї зустрічі розповів таке: 
—свою біогафію і творчий шлях; 
—вірші "Холод сумерек встретил меня...", "Постой, постой, во фразе пульса нет...", "Улица Пестеля" (спершу литовською, потім російський переклад), "Среди других новостей, более срочных...", "Памяти Генкуса Гапенчкуса", "Ormond Quay", "На горной гряде вблизи Йордана", всі з автокоментарем; 
— відповідаючи на питання "фізкультурного радикал-реформатора", розповідає про Йєльський та Гарвардський університети, свої спортивні досягнення, релігійну позицію та трактує стих з Біблії; 
— називає 7 улюблених книг; 
— на прохання Віктора Неборака порівнює російську й польську літературу XIX ст. 
— пропонує свою версію канонів російської, польської та литовської літератур XX століття; 
— про Чеслава Мілоша; 
— про поетику барокко; 
— про письмо нерідною мовою, в т.ч. про американського поета Дерека Уолкота та литовського поета й режисера Йонаса Мякаса. 
Розмова велася російською та українською мовами.</itunes:summary>
<itunes:duration>6654</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>378</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net - Сергій Жадан</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/41/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/41/</guid>
<pubDate>Thu, 16 Jul 2009 17:29:01 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Сергій Жадан  — найвпливовіший серед молодшої генерації український поет, (про нього прийнято говорити, як про поета, забуваючи при цьому про те, що його прозові твори мають значно більший розголос і вплив, але в "Кабінеті" він виступав саме в поетичному амплуа). Він був не дуже охочих до розмови, компенсуючи це тривалим рецитуванням власних віршів та обіцянками потішити Львів своєю присутністю у вересні. Незважаючи на "некабінетівський" день (неділя замість середи), публіка переповнила невеличкий зал кав’ярні і поводила себе доволі гречно. Автограф-сесія опісля тривала понад півгодини. Переважно мова йде про останню збірку Жадана "Ефіопія", з неї ж і читаються всі вірші.;&lt;br /&gt; — "Час працює на мене...";&lt;br /&gt; — "Третій день крізь сутінь масну...";&lt;br /&gt; — "Смерть моряка річкового флоту...";&lt;br /&gt; — "Я завжди з повагою ставився до олімпійського руху та професійного спорту...";&lt;br /&gt; — "В серпні тепло витікає з кварталів...";&lt;br /&gt; — "Радість — це те, що дається з боєм...";&lt;br /&gt; — "Море дихає чорним теплом...";&lt;br /&gt; — "Ти довго тримався за наші місця...";&lt;br /&gt; — "Чорна зоря арештантів...";&lt;br /&gt; — "Той, хто говорить про смерть і час...";&lt;br /&gt; — нові вірші, що не увійшли до "Ефіопії":;&lt;br /&gt; — "Що вона потім робила, куди пішла...";&lt;br /&gt; — "Коли потяг нарешті в'їхав у гори...";&lt;br /&gt; — "Перечекавши останні сніги...";&lt;br /&gt; — "Коли вона повернулась, ближче вже до зими...";&lt;br /&gt; — "Він був листоношею в Амстердамі...";&lt;br /&gt; — з альбому "Спортивний клуб армії";&lt;br /&gt; — "Мама каже: малий, сходи в воєнкомат...";&lt;br /&gt; Вслід за цим звучить асорті віршів з різних збірок&lt;br /&gt; — "Це історія, що трапилася якось із китайцями...";&lt;br /&gt; — про цикл "Поети";&lt;br /&gt; — діалог з Романом Кісем про техніку зображення життя у своїй поезії;&lt;br /&gt; — про вплив своїх подорожей на творчість;&lt;br /&gt; — про музику на свої тексти від груп "Вертеп", "Собаки в космосі" і "ShockolaD";&lt;br /&gt; — про вірш "Натаха", українських проституток і графік майбутніх гастролей	;&lt;br /&gt; — про альбом "Віршоспіви" гурту "Вертеп";&lt;br /&gt; — про легалайз та порнографію;&lt;br /&gt; — про аудіокнигу "Депеш Мод";&lt;br /&gt; — "Хороші молоді поети";&lt;br /&gt; — "Євтушенко";&lt;br /&gt; — "Свято, яке завжди з тобою";&lt;br /&gt; — "Прощання слов'янки";&lt;br /&gt; — "Мерседес-бенц";&lt;br /&gt; — "Госпелс і спірічуелс";&lt;br /&gt; —заключний коментар Романа Кіся.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/41/file/41_2009-06-28-kabinet-zhadan.mp3?channel=rss" length="34421447" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Сергій Жадан  — найвпливовіший серед молодшої генерації український поет, (про нього прийнято говорити, як про поета, забуваючи при цьому про те, що його прозові твори мають значно більший розголос і вплив, але в "Кабінеті" він виступав саме в поетичному амплуа). Він був не дуже охочих до розмови, компенсуючи це тривалим рецитуванням власних віршів та обіцянками потішити Львів своєю присутністю у вересні. Незважаючи на "некабінетівський" день (неділя замість середи), публіка переповнила невеличкий зал кав’ярні і поводила себе доволі гречно. Автограф-сесія опісля тривала понад півгодини. Переважно мова йде про останню збірку Жадана "Ефіопія", з неї ж і читаються всі вірші.; 
— "Час працює на мене..."; 
— "Третій день крізь сутінь масну..."; 
— "Смерть моряка річкового флоту..."; 
— "Я завжди з повагою ставився до олімпійського руху та професійного спорту..."; 
— "В серпні тепло витікає з кварталів..."; 
— "Радість — це те, що дається з боєм..."; 
— "Море дихає чорним теплом..."; 
— "Ти довго тримався за наші місця..."; 
— "Чорна зоря арештантів..."; 
— "Той, хто говорить про смерть і час..."; 
— нові вірші, що не увійшли до "Ефіопії":; 
— "Що вона потім робила, куди пішла..."; 
— "Коли потяг нарешті в'їхав у гори..."; 
— "Перечекавши останні сніги..."; 
— "Коли вона повернулась, ближче вже до зими..."; 
— "Він був листоношею в Амстердамі..."; 
— з альбому "Спортивний клуб армії"; 
— "Мама каже: малий, сходи в воєнкомат..."; 
Вслід за цим звучить асорті віршів з різних збірок 
— "Це історія, що трапилася якось із китайцями..."; 
— про цикл "Поети"; 
— діалог з Романом Кісем про техніку зображення життя у своїй поезії; 
— про вплив своїх подорожей на творчість; 
— про музику на свої тексти від груп "Вертеп", "Собаки в космосі" і "ShockolaD"; 
— про вірш "Натаха", українських проституток і графік майбутніх гастролей	; 
— про альбом "Віршоспіви" гурту "Вертеп"; 
— про легалайз та порнографію; 
— про аудіокнигу "Депеш Мод"; 
— "Хороші молоді поети"; 
— "Євтушенко"; 
— "Свято, яке завжди з тобою"; 
— "Прощання слов'янки"; 
— "Мерседес-бенц"; 
— "Госпелс і спірічуелс"; 
—заключний коментар Романа Кіся.</itunes:summary>
<itunes:duration>4303</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>515</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>кабі.net - Юрій Кучерявий</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/40/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/40/</guid>
<pubDate>Tue, 14 Jul 2009 20:32:04 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Цей епізод подкасту  - особливий. Традиційний модератор і епізодичний гість помінялися в ньому місцями: це запис із презентації збірки Юрія Кучерявого "Пам'ять і місце" (Київ, Факт, 2009, серія "Зона Овідія",) модерована Віктором Небораком. Вона відбулась 3 червня о 18 год. в арт-клубі "Квартира 35" (Львів, вул. Вірменська 35).&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Нареші Юрко Кучерявий продемонстрував свою здатність не тільки витискати всі ментальні соки із запрошених гостей, але й власну поетичну соковитість. З усіх попередніх це найінтелектуальніший епізод - як віршами, які в ньому звучать, так і  градусом інтелектуальної напруги самої розмови.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt;  &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - Неборак відкриває вечір і представляє автора та збірку;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - Кучерявий  читає й коментує вірші "Тепер", "Лущення гороху", "Стріли святого Себастьяна", "Вірменія", "Tomuli", "Трансляція у студії";&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - Неборак читає уривок до післямови Олега Лишеги до цієї книжки, Кучерявий її коментує;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - Кучерявий розмірковує про свого потенційного читача;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - філософський діалог про порожнечу, Ніщо й начало сущого;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - вірші "Не знаю (до Віслави Шимборської)", "Могила Антонича", "Я не промовлю тебе...", "Четверта свічка", "Воскресіння",&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - відповідаючи на питання, розповідає про Антонича;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - коментар Олега Лишеги;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - наостанок Кучерявий читає вірш "До Олега Лишеги";&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; - коментар Ігоря Калинця.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt;  &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Юрій Кучерявий народився 1977 року у Львові. За освітою — філософ.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Працював за спеціальністю та у сфері державного культурного управління. Упродовж останніх двох років менеджер проектів мистецького об'єднання "Дзиґа" і модератор творчих зустрічей у літературній кав'ярні "Кабінет" у Львові.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Лауреат премії ім. Богдана-Ігоря Антонича за 2004 рік. Автор поетичних збірок "Видива", "Рахунок порожнечі".&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Поезія Юрія Кучерявого виразно філософічна й інтелектуалізована, в ній більше думки, ніж відчуттів, вистачає й філологічності. Це те, що прийнято називати "вченою поезією", котрої, як вважає багато хто, в нашій літературі все ще недостатньо...&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/40/file/40_2009-06-23-kucherjavyj.mp3?channel=rss" length="31379331" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Цей епізод подкасту  - особливий. Традиційний модератор і епізодичний гість помінялися в ньому місцями: це запис із презентації збірки Юрія Кучерявого "Пам'ять і місце" (Київ, Факт, 2009, серія "Зона Овідія",) модерована Віктором Небораком. Вона відбулась 3 червня о 18 год. в арт-клубі "Квартира 35" (Львів, вул. Вірменська 35). 
 
Нареші Юрко Кучерявий продемонстрував свою здатність не тільки витискати всі ментальні соки із запрошених гостей, але й власну поетичну соковитість. З усіх попередніх це найінтелектуальніший епізод - як віршами, які в ньому звучать, так і  градусом інтелектуальної напруги самої розмови. 
 
  
 
- Неборак відкриває вечір і представляє автора та збірку; 
 
- Кучерявий  читає й коментує вірші "Тепер", "Лущення гороху", "Стріли святого Себастьяна", "Вірменія", "Tomuli", "Трансляція у студії"; 
 
- Неборак читає уривок до післямови Олега Лишеги до цієї книжки, Кучерявий її коментує; 
 
- Кучерявий розмірковує про свого потенційного читача; 
 
- філософський діалог про порожнечу, Ніщо й начало сущого; 
 
- вірші "Не знаю (до Віслави Шимборської)", "Могила Антонича", "Я не промовлю тебе...", "Четверта свічка", "Воскресіння", 
 
- відповідаючи на питання, розповідає про Антонича; 
 
- коментар Олега Лишеги; 
 
- наостанок Кучерявий читає вірш "До Олега Лишеги"; 
 
- коментар Ігоря Калинця. 
 
  
 
Юрій Кучерявий народився 1977 року у Львові. За освітою — філософ. 
 
Працював за спеціальністю та у сфері державного культурного управління. Упродовж останніх двох років менеджер проектів мистецького об'єднання "Дзиґа" і модератор творчих зустрічей у літературній кав'ярні "Кабінет" у Львові. 
 
Лауреат премії ім. Богдана-Ігоря Антонича за 2004 рік. Автор поетичних збірок "Видива", "Рахунок порожнечі". 
 
Поезія Юрія Кучерявого виразно філософічна й інтелектуалізована, в ній більше думки, ніж відчуттів, вистачає й філологічності. Це те, що прийнято називати "вченою поезією", котрої, як вважає багато хто, в нашій літературі все ще недостатньо...</itunes:summary>
<itunes:duration>3922</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>394</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Літературний подкаст кабі.net - Микола Рябчук</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/39/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/39/</guid>
<pubDate>Thu, 25 Jun 2009 17:46:17 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Зустріч із Миколою Рябчуком продовжує розмову, започатковану у "Кабінеті" Людмилою Таран та Наталкою Білоцерківець. Обговорення торкнулося двох нових книжок Рябчука "Улюблений пістолет пані Сімпсон: хроніка помаранчевої поразки" і "Сад Меттерніха". На першу з них, як і на реакцію відомого українського інтелектуала з приводу подій останній років, очікували давно. Сам автор волів би, щоб її актуальність втратилася вже невдовзі. Друга стала сюрпризом, який протриває надовго. "Сад Меттерніха" присвячена Григорію Чубаю, " людині, що за своє коротке життя так ніколи й не побувала в "Європі", а проте була щонайсправжнісіньким європейцем."&lt;br /&gt; Розмова між Миколою Рябчуком та Віктором Небораком, який модерував цю зустріч, велася про таке: &lt;br /&gt; - хто така пані Сімпсон (для ти, хто не бачив мультфільму);&lt;br /&gt; - Україну ющенківську і кучмістську;&lt;br /&gt; - спосіб подолати корупцію;&lt;br /&gt; - формування опозиційних настроїв в СРСР;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;фрагмент з книжки "Сад Меттерніха"&lt;/b&gt;;&lt;br /&gt; - дилему ефективної диктатури і неефективної демократії;&lt;br /&gt; - суспільну відповідальність інтеліґенції;&lt;br /&gt; - "синдром Роксоляни" в українській культурі;&lt;br /&gt; - спроби Рябчука працювати у владних структурах;&lt;br /&gt; - про грузинський досвід боротьби з корумпованістю суспільства;&lt;br /&gt; &lt;b&gt;оповідання "На уродини до Чаплі" з книжки "Деінде, тільки не тут"&lt;/b&gt;.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/39/file/39_2009-06-17-kabinet-riabczuk.mp3?channel=rss" length="35759752" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Зустріч із Миколою Рябчуком продовжує розмову, започатковану у "Кабінеті" Людмилою Таран та Наталкою Білоцерківець. Обговорення торкнулося двох нових книжок Рябчука "Улюблений пістолет пані Сімпсон: хроніка помаранчевої поразки" і "Сад Меттерніха". На першу з них, як і на реакцію відомого українського інтелектуала з приводу подій останній років, очікували давно. Сам автор волів би, щоб її актуальність втратилася вже невдовзі. Друга стала сюрпризом, який протриває надовго. "Сад Меттерніха" присвячена Григорію Чубаю, " людині, що за своє коротке життя так ніколи й не побувала в "Європі", а проте була щонайсправжнісіньким європейцем." 
Розмова між Миколою Рябчуком та Віктором Небораком, який модерував цю зустріч, велася про таке:  
- хто така пані Сімпсон (для ти, хто не бачив мультфільму); 
- Україну ющенківську і кучмістську; 
- спосіб подолати корупцію; 
- формування опозиційних настроїв в СРСР; 
фрагмент з книжки "Сад Меттерніха"; 
- дилему ефективної диктатури і неефективної демократії; 
- суспільну відповідальність інтеліґенції; 
- "синдром Роксоляни" в українській культурі; 
- спроби Рябчука працювати у владних структурах; 
- про грузинський досвід боротьби з корумпованістю суспільства; 
оповідання "На уродини до Чаплі" з книжки "Деінде, тільки не тут".</itunes:summary>
<itunes:duration>4470</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>504</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Літературний подкаст kabi.net — вечір пам'яті о. Яна Твардовського</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/38/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/38/</guid>
<pubDate>Thu, 18 Jun 2009 19:43:39 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Ян Твардовський (1915-2006) — священик з Варшави, який писав вірші й&lt;br /&gt; не казав про себе, що він — поет.&lt;br /&gt; Єдиним важливим для нього критерієм було людське серце — вразливе, яке&lt;br /&gt; шукає істини, доброти, любові, автентичності та щирості. Він не хотів&lt;br /&gt; навертати — але навертав, не хотів нікого вчити — однак учив.&lt;br /&gt; Йому вдалося подолати межі віку своїх читачів, межі власної країни і&lt;br /&gt; Римо-Католицької Церкви.&lt;br /&gt; Збірка "Ще одна молитва" розпочинається текстами, що писалися на&lt;br /&gt; початку 50-60-х років минулого століття, а завершується віршем,&lt;br /&gt; написаним у день смерті поета. Окрім поетичних текстів, до книги&lt;br /&gt; увійшли також прозові фрагменти — рефлексії, філософські медитації та&lt;br /&gt; проповіді. Ця книга побачила світ у видавництві "Грані-Т".&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Учасники зустрічі:&lt;br /&gt; Богдана Матіяш — літературний редактор книги;&lt;br /&gt; Діана Клочко — шеф-редактор видавництва "Грані-Т";&lt;br /&gt; Юрій Кучерявий — поет, модератор творчих зустрічей у літературній кав'ярні;&lt;br /&gt; О. Борис Ґудзяк — ректор Українського Католицького університету;&lt;br /&gt; Віктор Неборак — поет, перекладач;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; — "Історії книжок творять цей світ" — Діана Клочко, шеф-редактор видавництва "Грані-Т" розповідає про історію цієї книги та про роботу над нею;&lt;br /&gt; — Хто така Олександра Івановська та чому у неї потрібно купувати права на переклади віршів о. Яна Твардовського;&lt;br /&gt; — Богдана Матіяш продовжує розповідь про Івановську та робить вступ до творчості Твардовського, а також про знаменитий вірш Твардовського "Спішімо любити...";&lt;br /&gt; — Матіяш продовжує читати вірші Твардовського та коментує їх;&lt;br /&gt; — Віктор Неборак читає вірші Твардовського;&lt;br /&gt; — о. Борис Гудзяк про молитву, про своє враження від прочитання віршів Твардовського, про їхню інтонацію та рецитує їх;&lt;br /&gt; — Неборак про релігійну поезію;&lt;br /&gt; — Богдана Матіяш про зустріч звою та своєї сестри Дзвінки з о. Яном;&lt;br /&gt; — Учасники зустрічі обговорюють релігійну поезію загалом та місце в ній Твардовського;&lt;br /&gt; — Учасники зустрічі знову читають вірші о. Яна Твардовського.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/38/file/38_2009-06-10-kabinet-tvardovsky.mp3?channel=rss" length="31262720" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Ян Твардовський (1915-2006) — священик з Варшави, який писав вірші й 
не казав про себе, що він — поет. 
Єдиним важливим для нього критерієм було людське серце — вразливе, яке 
шукає істини, доброти, любові, автентичності та щирості. Він не хотів 
навертати — але навертав, не хотів нікого вчити — однак учив. 
Йому вдалося подолати межі віку своїх читачів, межі власної країни і 
Римо-Католицької Церкви. 
Збірка "Ще одна молитва" розпочинається текстами, що писалися на 
початку 50-60-х років минулого століття, а завершується віршем, 
написаним у день смерті поета. Окрім поетичних текстів, до книги 
увійшли також прозові фрагменти — рефлексії, філософські медитації та 
проповіді. Ця книга побачила світ у видавництві "Грані-Т". 
 
Учасники зустрічі: 
Богдана Матіяш — літературний редактор книги; 
Діана Клочко — шеф-редактор видавництва "Грані-Т"; 
Юрій Кучерявий — поет, модератор творчих зустрічей у літературній кав'ярні; 
О. Борис Ґудзяк — ректор Українського Католицького університету; 
Віктор Неборак — поет, перекладач; 
 
— "Історії книжок творять цей світ" — Діана Клочко, шеф-редактор видавництва "Грані-Т" розповідає про історію цієї книги та про роботу над нею; 
— Хто така Олександра Івановська та чому у неї потрібно купувати права на переклади віршів о. Яна Твардовського; 
— Богдана Матіяш продовжує розповідь про Івановську та робить вступ до творчості Твардовського, а також про знаменитий вірш Твардовського "Спішімо любити..."; 
— Матіяш продовжує читати вірші Твардовського та коментує їх; 
— Віктор Неборак читає вірші Твардовського; 
— о. Борис Гудзяк про молитву, про своє враження від прочитання віршів Твардовського, про їхню інтонацію та рецитує їх; 
— Неборак про релігійну поезію; 
— Богдана Матіяш про зустріч звою та своєї сестри Дзвінки з о. Яном; 
— Учасники зустрічі обговорюють релігійну поезію загалом та місце в ній Твардовського; 
— Учасники зустрічі знову читають вірші о. Яна Твардовського.</itunes:summary>
<itunes:duration>3908</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>497</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Літературний подкаст kabi.net - Коцарев/Сливинський</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/29/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/29/</guid>
<pubDate>Wed, 10 Jun 2009 16:41:11 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;У цьому подкасті ми представляємо вам двох молодих поетів з протилежних точок України: Олега Коцарева з Харкова та Остапа Сливинського зі Львова. Вони часто виступають разом і чудово відтіняють один одного. Їх протиставляє не тільки географія, але й стилістика. Їх об’єднує не тільки покоління , а й філологічність їх поезії. Вони зовсім різні, але вони обоє розвивають українську мову. В цьому контрастному подкасті лагідний Сливинський та жорсткий Коцарев розповідають про таке:&lt;br /&gt; — Сливинський читає та коментує вірші зі збірки “М’яч у пітьмі”: “15 секвенцій”, “Для Сюзі”, “Лімбо”, “Єва”, “Сніданок на траві”, “Lauffeuer”, “Небо над Берліном”;&lt;br /&gt; — Коцарев читає вірші зі збірки “Мій перший ніж”: “Будні городян надтонкої організації”, “Вступ до інфляції”, “Моя приятелька”, “Зовнішнє тестування”, “Пісня працює, як годинник”, “Архітектурні досягнення”, “На пагорбі”;&lt;br /&gt; — говорять про творчість один одного як критики;&lt;br /&gt; — розповідають про витоки своєї творчості та літературні орієнтири;&lt;br /&gt; — Коцарев розповідає львів’янам всякі цікавинки про Харків;&lt;br /&gt; — про роль топосу в написанні віршів;&lt;br /&gt; — про дорослішання й мандрівки;&lt;br /&gt; Сливинський читає чотири короткі вірші під загальною назвою “Полум’я” та вірш “Останній лист”;&lt;br /&gt; Коцарев читає “Будівельні блакитні крани…”, “Фервекс”, “Лев, чорт і козел”, “М’ячі голів”, “Homo viator”, “На моєму місці”, “Нічне бомбардування”, “Внутрішня логіка”&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/29/file/29_70b82_from_www.podcaster.org.ua.mp3?channel=rss" length="46440908" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>У цьому подкасті ми представляємо вам двох молодих поетів з протилежних точок України: Олега Коцарева з Харкова та Остапа Сливинського зі Львова. Вони часто виступають разом і чудово відтіняють один одного. Їх протиставляє не тільки географія, але й стилістика. Їх об’єднує не тільки покоління , а й філологічність їх поезії. Вони зовсім різні, але вони обоє розвивають українську мову. В цьому контрастному подкасті лагідний Сливинський та жорсткий Коцарев розповідають про таке: 
— Сливинський читає та коментує вірші зі збірки “М’яч у пітьмі”: “15 секвенцій”, “Для Сюзі”, “Лімбо”, “Єва”, “Сніданок на траві”, “Lauffeuer”, “Небо над Берліном”; 
— Коцарев читає вірші зі збірки “Мій перший ніж”: “Будні городян надтонкої організації”, “Вступ до інфляції”, “Моя приятелька”, “Зовнішнє тестування”, “Пісня працює, як годинник”, “Архітектурні досягнення”, “На пагорбі”; 
— говорять про творчість один одного як критики; 
— розповідають про витоки своєї творчості та літературні орієнтири; 
— Коцарев розповідає львів’янам всякі цікавинки про Харків; 
— про роль топосу в написанні віршів; 
— про дорослішання й мандрівки; 
Сливинський читає чотири короткі вірші під загальною назвою “Полум’я” та вірш “Останній лист”; 
Коцарев читає “Будівельні блакитні крани…”, “Фервекс”, “Лев, чорт і козел”, “М’ячі голів”, “Homo viator”, “На моєму місці”, “Нічне бомбардування”, “Внутрішня логіка”</itunes:summary>
<itunes:duration>5805</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>236</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Літературний подкаст kabi.net - Олександр Кабанов</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/28/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/28/</guid>
<pubDate>Thu, 04 Jun 2009 17:54:08 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Один з найяскравіших сучасних поетів Росії/України. Одна з&lt;br /&gt; найвпливовіших персон в українському літпроцесі. Видає журнал культурного опору &gt;, проводить популярний фестиваль поезії "Київські лаври", один із засновників українського слему. Живе у Києві, пише вірші російською мовою. У Львові власні вірші читає надзвичайно рідко.&lt;br /&gt; Для початку читає вірші:&lt;br /&gt; "Крыша этого дома"&lt;br /&gt; "Бэтмэн Сагайдачный"&lt;br /&gt; "У первого украинского дракона были усы"&lt;br /&gt; "Манас"&lt;br /&gt; "Зимний призыв"&lt;br /&gt; "Жил в Херсоне один циклоп"&lt;br /&gt; з циклу "Приборы бытия"&lt;br /&gt; "Цирковые"&lt;br /&gt; "Шелкопряд"&lt;br /&gt; "Мумия винограда..."&lt;br /&gt; "Чем отличается парикмахер от херувима..."&lt;br /&gt; "Прикосновение"&lt;br /&gt; "Непокорные космы дождя..."&lt;br /&gt; "Отплывающим"&lt;br /&gt; "Рождественская"&lt;br /&gt; "Курение Джа"&lt;br /&gt; "Патефон"&lt;br /&gt; "Юношеская"&lt;br /&gt; Та розповідає:&lt;br /&gt; - про нову книгу віршів "Бетман Сагайдачний" і як вона виникала;&lt;br /&gt; - про журнал "ШО" і чому він в ньому не друкується;&lt;br /&gt; - про історію виникнення фестивалю "Київські лаври" і цьогорічний фестиваль;&lt;br /&gt; - про адміністрування та принципи функціонування фестивалю;&lt;br /&gt; - аргументує відсутність літературного процесу в Україні;&lt;br /&gt; - про те, як у нього випрацьовувалася власна поетична естетика;&lt;br /&gt; - жорстко критикує і пробує знайти причини актуального стану в українській літературі;&lt;br /&gt; - аналізує проблеми українського роману;&lt;br /&gt; - про український слем - і знову жорстко.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/28/file/28_2009-05-27-kabinet-kabanov.mp3?channel=rss" length="37376000" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Один з найяскравіших сучасних поетів Росії/України. Одна з 
найвпливовіших персон в українському літпроцесі. Видає журнал культурного опору &gt;, проводить популярний фестиваль поезії "Київські лаври", один із засновників українського слему. Живе у Києві, пише вірші російською мовою. У Львові власні вірші читає надзвичайно рідко. 
Для початку читає вірші: 
"Крыша этого дома" 
"Бэтмэн Сагайдачный" 
"У первого украинского дракона были усы" 
"Манас" 
"Зимний призыв" 
"Жил в Херсоне один циклоп" 
з циклу "Приборы бытия" 
"Цирковые" 
"Шелкопряд" 
"Мумия винограда..." 
"Чем отличается парикмахер от херувима..." 
"Прикосновение" 
"Непокорные космы дождя..." 
"Отплывающим" 
"Рождественская" 
"Курение Джа" 
"Патефон" 
"Юношеская" 
Та розповідає: 
- про нову книгу віршів "Бетман Сагайдачний" і як вона виникала; 
- про журнал "ШО" і чому він в ньому не друкується; 
- про історію виникнення фестивалю "Київські лаври" і цьогорічний фестиваль; 
- про адміністрування та принципи функціонування фестивалю; 
- аргументує відсутність літературного процесу в Україні; 
- про те, як у нього випрацьовувалася власна поетична естетика; 
- жорстко критикує і пробує знайти причини актуального стану в українській літературі; 
- аналізує проблеми українського роману; 
- про український слем - і знову жорстко.</itunes:summary>
<itunes:duration>4672</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>455</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Олександр Денисенко</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/27/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/27/</guid>
<pubDate>Tue, 02 Jun 2009 14:37:40 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Олександр Денисенко — і прозаїк, і драматург, і актор, і режисер. А ще він син відомих батьків: його батько, Володимир Денисенко, — український кінорежисер, який зняв багато популярних стрічок; мама, актриса Наталя Наум, — зірка українського кіно, незабутня Галя з фільму "За двома зайцями" (було багато й інших зіркових ролей). Сам Олександр закінчив ВДІК (майстерня Сергія Бондарчука). Багато грав як актор, чимало зняв як режисер, творив як сценарист. Широкого розголосу набула в Україні його п’єса про особисте життя Тараса Шевченка — "Оксана" (у Національному театрі імені Івана Франка за нею поставили спектакль під назвою "Божественна самотність").&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Денисенко - представник тієї української високої культури рядянської доби, яка зникає пропорційно смертності її носіїв  та яка не має жодного продовження в культурі України сучасної. Однак цей пласт культури більш ніж заслуговує на увагу - це те, що асоціювали з українством протягом доброї половини століття.&lt;br /&gt;  У цьому подкасті Олександр Денисенко розповідає про:&lt;br /&gt;  - свої книжки "Душа ріки" та "Сердечний рай";&lt;br /&gt;  - необхідність нового прочитання Шевченка;&lt;br /&gt;  - реакцію Богдана Ступки на п'єсу "Оксана";&lt;br /&gt;  - те, як не слід писати п'єси;&lt;br /&gt;  - про важливість фабули в прозі;&lt;br /&gt; - читає фрагмент з "Долі" Шевченка і пропонує свою його інтерпретацію;&lt;br /&gt;  - читає фрагмент з книги новел "Душа ріки";&lt;br /&gt; - а також Василь Габор розповідає, чому "Душа ріки" була видана в серії "Приватна колекція" (яку Габор впорядковує).Партнер подкасту - видавництво "Піраміда".&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/27/file/27_2009-05-15-kabinet-denysenko.mp3?channel=rss" length="42985430" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Олександр Денисенко — і прозаїк, і драматург, і актор, і режисер. А ще він син відомих батьків: його батько, Володимир Денисенко, — український кінорежисер, який зняв багато популярних стрічок; мама, актриса Наталя Наум, — зірка українського кіно, незабутня Галя з фільму "За двома зайцями" (було багато й інших зіркових ролей). Сам Олександр закінчив ВДІК (майстерня Сергія Бондарчука). Багато грав як актор, чимало зняв як режисер, творив як сценарист. Широкого розголосу набула в Україні його п’єса про особисте життя Тараса Шевченка — "Оксана" (у Національному театрі імені Івана Франка за нею поставили спектакль під назвою "Божественна самотність"). 
 
Денисенко - представник тієї української високої культури рядянської доби, яка зникає пропорційно смертності її носіїв  та яка не має жодного продовження в культурі України сучасної. Однак цей пласт культури більш ніж заслуговує на увагу - це те, що асоціювали з українством протягом доброї половини століття. 
 У цьому подкасті Олександр Денисенко розповідає про: 
 - свої книжки "Душа ріки" та "Сердечний рай"; 
 - необхідність нового прочитання Шевченка; 
 - реакцію Богдана Ступки на п'єсу "Оксана"; 
 - те, як не слід писати п'єси; 
 - про важливість фабули в прозі; 
- читає фрагмент з "Долі" Шевченка і пропонує свою його інтерпретацію; 
 - читає фрагмент з книги новел "Душа ріки"; 
- а також Василь Габор розповідає, чому "Душа ріки" була видана в серії "Приватна колекція" (яку Габор впорядковує).Партнер подкасту - видавництво "Піраміда".</itunes:summary>
<itunes:duration>5373</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>388</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Олесь Ільченко</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/24/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/24/</guid>
<pubDate>Wed, 27 May 2009 17:18:34 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Киянин Олесь Ільченко відомий як поет, журналіст, перекладач та автор доволі відвертої еротичної лірики. Він просто універсальний літератор: в його доробку є і поезія, і проза, зокрема белетристика, і дитячі твори. Маюуть, основна риса його текстів - несподівана нажністьу ставленні до слова й до описуваних подій.&lt;br /&gt;  На зустрічі в "Кабінеті" Олесь Ільченко говорив про таке:&lt;br /&gt; - подвійне членство в СПУ і АУП";&lt;br /&gt; - біологію, свою першу спеціальність;&lt;br /&gt; - свій роман "Місто з химерами";&lt;br /&gt; - відмінність між прозою й белетристикою;&lt;br /&gt; - свою теперішню творчість в загальному;&lt;br /&gt; - дитячу й підліткову літературу;&lt;br /&gt; - старий Київ;&lt;br /&gt; - про свою репутацію "біологічно активного поета";&lt;br /&gt; та читав вірші зі збірок "Деякі сни, або Київ, якого немає", Розмови перед тишею" та "Міста і острови".&lt;br /&gt; Примітка: Замість звичного Юрія Кучерявого цю зустріч вів efandy.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/24/file/24_2009-04-15-kabinet-ilchenko.mp3?channel=rss" length="32915958" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Киянин Олесь Ільченко відомий як поет, журналіст, перекладач та автор доволі відвертої еротичної лірики. Він просто універсальний літератор: в його доробку є і поезія, і проза, зокрема белетристика, і дитячі твори. Маюуть, основна риса його текстів - несподівана нажністьу ставленні до слова й до описуваних подій. 
 На зустрічі в "Кабінеті" Олесь Ільченко говорив про таке: 
- подвійне членство в СПУ і АУП"; 
- біологію, свою першу спеціальність; 
- свій роман "Місто з химерами"; 
- відмінність між прозою й белетристикою; 
- свою теперішню творчість в загальному; 
- дитячу й підліткову літературу; 
- старий Київ; 
- про свою репутацію "біологічно активного поета"; 
та читав вірші зі збірок "Деякі сни, або Київ, якого немає", Розмови перед тишею" та "Міста і острови". 
Примітка: Замість звичного Юрія Кучерявого цю зустріч вів efandy.</itunes:summary>
<itunes:duration>4114</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>259</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Сергій Прилуцький aka pistonczyk</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/23/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/23/</guid>
<pubDate>Mon, 25 May 2009 17:03:50 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Він поет, який стоїть в ряду поетичної традиції сучасних Ричарда Уілбера, Томаса Венцлови, Йосипа Бродського, Марка Стренда, Деніела Уайсборта та ін. В українській літературі Галини Петросаняк, частково Юрія Андруховича і Віктора Неборака. Його віршів стосується сказане Бродським про Венцлову: "Щоб подорожувати в часі, вірші мусять володіти неповторною інтонацією і поглядом на світ, який не зустрінеш ніде поза ними. Вірші Венцлови сповнюють ці умови вповні." Щоправда, якість роботи з культурою в поезіях Прилуцького вам відкриється тільки тоді, коли ви продеретеся (при цьому сильно вивалявшись) крізь зовсім&lt;br /&gt; інший філологічний пласт.&lt;br /&gt; На зустрічі в "Кабінеті" Сергій Прилуцький розповів про:&lt;br /&gt; —  свою схильність до зміни місць і трохи про себе;&lt;br /&gt; — прочитав нові вірші та вірші з книги "Дев'яності forever": "Чотири пляшки пива та твій фотознімок", "Контурна карта пам'яті", "Джаз", "Курортна історія", "Клуб мертвих", "Готель любові", "Коли кубики були молодими", "1939 рік", "Я поїду звідсіль..." та інші;&lt;br /&gt; —  поезію Алєся Рязанова (це знаменитий білоруський поет) та його важливість для власного поетичного світогляду;&lt;br /&gt; —  довге дихання в поезії;&lt;br /&gt; —  двомовну ситуацію в білоруській та українській літературі;&lt;br /&gt; —  Пістончика (pistonczyk.livejournal.com) та свого співавтора;&lt;br /&gt; —  проблеми ангажованої літератури;&lt;br /&gt; —  улюблених авторів - Граса, Музіля;&lt;br /&gt; —  освіченість та літературу.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/23/file/23_2009-05-20-kabinet-pryluckyj.mp3?channel=rss" length="45488170" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Він поет, який стоїть в ряду поетичної традиції сучасних Ричарда Уілбера, Томаса Венцлови, Йосипа Бродського, Марка Стренда, Деніела Уайсборта та ін. В українській літературі Галини Петросаняк, частково Юрія Андруховича і Віктора Неборака. Його віршів стосується сказане Бродським про Венцлову: "Щоб подорожувати в часі, вірші мусять володіти неповторною інтонацією і поглядом на світ, який не зустрінеш ніде поза ними. Вірші Венцлови сповнюють ці умови вповні." Щоправда, якість роботи з культурою в поезіях Прилуцького вам відкриється тільки тоді, коли ви продеретеся (при цьому сильно вивалявшись) крізь зовсім 
інший філологічний пласт. 
На зустрічі в "Кабінеті" Сергій Прилуцький розповів про: 
—  свою схильність до зміни місць і трохи про себе; 
— прочитав нові вірші та вірші з книги "Дев'яності forever": "Чотири пляшки пива та твій фотознімок", "Контурна карта пам'яті", "Джаз", "Курортна історія", "Клуб мертвих", "Готель любові", "Коли кубики були молодими", "1939 рік", "Я поїду звідсіль..." та інші; 
—  поезію Алєся Рязанова (це знаменитий білоруський поет) та його важливість для власного поетичного світогляду; 
—  довге дихання в поезії; 
—  двомовну ситуацію в білоруській та українській літературі; 
—  Пістончика (pistonczyk.livejournal.com) та свого співавтора; 
—  проблеми ангажованої літератури; 
—  улюблених авторів - Граса, Музіля; 
—  освіченість та літературу.</itunes:summary>
<itunes:duration>5686</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>408</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Кучерявий та efandy на радіо про "Живі Голоси"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/22/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/22/</guid>
<pubDate>Mon, 25 May 2009 16:27:35 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Цей подкаст - це запис виступу Юрка Кучерявого та efandy на національному радіо "Культура", де вони розповідали про літературний аудіомузей "Живі голоси" (проект Юрка Кучерявого та МО "Дзиґа"). На цю програму нас запросила її ведуча Люба Якимчук, вона ж поетеса, подкаст з якою вже викладався в цій стрічці. Оскільки розповідати на радіо "Культура" (воно ж третя кномпа "брехунця") про інтернет-проект - справа не надто вдячна (не та цільова аудиторія, та й лінк у шоуноти не закинеш), ми випросили запис цієї передачі й пубікуємо його тут для вас - нашої цільової аудиторії, для якої ми й працюємо. &lt;br /&gt; До речі, сайт "Живих голосів" якраз оновився наступними іменами: Герасим'юк, Воробйов, Ільченко, Григорів, Римарук, Сливинський, Крук. Будемо раді, якщо ви відвідаєте сайт проекту &lt;a rel="nofollow" href="http://podfm.ru/goto/16fc533" target="_blank"&gt;ссылка&lt;/a&gt; Він, звісно, безплатний.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/22/file/22_kabi-net-kucheriavyj-i-efandy-na.mp3?channel=rss" length="19135007" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Цей подкаст - це запис виступу Юрка Кучерявого та efandy на національному радіо "Культура", де вони розповідали про літературний аудіомузей "Живі голоси" (проект Юрка Кучерявого та МО "Дзиґа"). На цю програму нас запросила її ведуча Люба Якимчук, вона ж поетеса, подкаст з якою вже викладався в цій стрічці. Оскільки розповідати на радіо "Культура" (воно ж третя кномпа "брехунця") про інтернет-проект - справа не надто вдячна (не та цільова аудиторія, та й лінк у шоуноти не закинеш), ми випросили запис цієї передачі й пубікуємо його тут для вас - нашої цільової аудиторії, для якої ми й працюємо.  
До речі, сайт "Живих голосів" якраз оновився наступними іменами: Герасим'юк, Воробйов, Ільченко, Григорів, Римарук, Сливинський, Крук. Будемо раді, якщо ви відвідаєте сайт проекту ссылка Він, звісно, безплатний.</itunes:summary>
<itunes:duration>2392</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>213</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Павло Ар'є</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/21/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/21/</guid>
<pubDate>Sun, 24 May 2009 21:22:06 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Молодий українсько-німецький драматург Павло Ар'є, уродженець Львова і мешканець Кьольна, автор п'єс "Революція, Кохання, Смерть і Сновидіння"  та "Ікона", завітав на зустріч до "Кабінету" та у розмові з модератором Юрком Кучерявим та публікою розповідав і читав таке:&lt;br /&gt; - читав фрагмент своєї п'єси "Революція, Кохання, Смерть і Сновидіння";&lt;br /&gt; - про фестивалі українського кіно в Німеччині;&lt;br /&gt; - про постановку своєї п'єси у Львівському Муніципальному театрі;&lt;br /&gt; - про стан сучасної драматургії в Україні та Росії;&lt;br /&gt; - про українську інтелігенцію в Європі;&lt;br /&gt; - про свою діяльність прозаїчну діяльність;&lt;br /&gt; - про свій розв'язок мовного питання;&lt;br /&gt; - про сучасну німецьку драматургію;&lt;br /&gt; - читав прозовий уривок "гумова жінка".&lt;br /&gt; Рекомендую подкаст всім, кому небайдужі кіно та театр.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/21/file/21_2009-05-12-kabinet-pavlo-arje.mp3?channel=rss" length="43855412" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Молодий українсько-німецький драматург Павло Ар'є, уродженець Львова і мешканець Кьольна, автор п'єс "Революція, Кохання, Смерть і Сновидіння"  та "Ікона", завітав на зустріч до "Кабінету" та у розмові з модератором Юрком Кучерявим та публікою розповідав і читав таке: 
- читав фрагмент своєї п'єси "Революція, Кохання, Смерть і Сновидіння"; 
- про фестивалі українського кіно в Німеччині; 
- про постановку своєї п'єси у Львівському Муніципальному театрі; 
- про стан сучасної драматургії в Україні та Росії; 
- про українську інтелігенцію в Європі; 
- про свою діяльність прозаїчну діяльність; 
- про свій розв'язок мовного питання; 
- про сучасну німецьку драматургію; 
- читав прозовий уривок "гумова жінка". 
Рекомендую подкаст всім, кому небайдужі кіно та театр.</itunes:summary>
<itunes:duration>5482</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>359</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Лейля Алядінова</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/20/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/20/</guid>
<pubDate>Thu, 21 May 2009 13:02:05 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Цей подкаст знову не стільки літературний, скільки культурно-політичний. У ньому ви почуєте запис зустрічі з кримсько-татарською журналісткою й письменницею Лейлею Алядіновою, співмодеровану істориком-сходознавцем Анатолієм Івченком. Якщо ви хочете дізнатися, що за народ - кримські татари, як їм живеться на колись їхній землі та як при цьому виглядає їхня культура - цей подкаст для вас.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; У ньому ви почуєте таке:&lt;br /&gt;  - історико-антропологічний вступ від Анатолія Івченка про зв'язок татар зі Львовом;&lt;br /&gt;  - про всі (обидві!) українські книжки перекладів з кримсько-татарської;&lt;br /&gt;  - Алядінова розповідає про економічне й культурне становище кримських татар в сучасному Криму;&lt;br /&gt;  - Алядінова читає есе спершу кримсько-татарською мово, потім його переклад російською;&lt;br /&gt;  - Івченко читає уривок з історичної повісті Алядінової "Тюркан - донька великого кагана";&lt;br /&gt;  - Івченко розпитує Алядінову про літературу, мультфільми, періодику кримсько-татарською мовою;&lt;br /&gt;  - про стереотипи та політичні ігри навколо кримських татар.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/20/file/20_dd6be_from_www.podcaster.org.ua.mp3?channel=rss" length="49197349" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Цей подкаст знову не стільки літературний, скільки культурно-політичний. У ньому ви почуєте запис зустрічі з кримсько-татарською журналісткою й письменницею Лейлею Алядіновою, співмодеровану істориком-сходознавцем Анатолієм Івченком. Якщо ви хочете дізнатися, що за народ - кримські татари, як їм живеться на колись їхній землі та як при цьому виглядає їхня культура - цей подкаст для вас. 
 
У ньому ви почуєте таке: 
 - історико-антропологічний вступ від Анатолія Івченка про зв'язок татар зі Львовом; 
 - про всі (обидві!) українські книжки перекладів з кримсько-татарської; 
 - Алядінова розповідає про економічне й культурне становище кримських татар в сучасному Криму; 
 - Алядінова читає есе спершу кримсько-татарською мово, потім його переклад російською; 
 - Івченко читає уривок з історичної повісті Алядінової "Тюркан - донька великого кагана"; 
 - Івченко розпитує Алядінову про літературу, мультфільми, періодику кримсько-татарською мовою; 
 - про стереотипи та політичні ігри навколо кримських татар.</itunes:summary>
<itunes:duration>6150</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>239</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Наталка Білоцерківець</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/19/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/19/</guid>
<pubDate>Tue, 19 May 2009 17:46:07 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Наталка Білоцерківець — поетеса, автор кількох поетичних збірок (остання — "Готель Централь", 2004).  Працює в часописі "Українська культура". Дружина відомого культуролога Миколи Рябчука.  &lt;br /&gt;  Принаймні один її вірш — "Ми помрем не в Парижі" — набув легендарного в укарїнській культурі статусу і просто став хітом завдяки "Мертвому півневі", який поклав його на музику. &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; На зустрічі в "Кабінеті" розповідає про таке:&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; — свій майбутній романе&lt;br /&gt; — читає вірш "Готель Централь"&lt;br /&gt; — вірш "Лист"&lt;br /&gt; — вірш "Забагато мистецтва у цьому нікчемному світі"&lt;br /&gt; — вірш "День опісля"&lt;br /&gt; І пару "політичних віршів":&lt;br /&gt; — вірш "Лютий"&lt;br /&gt; — вірш "Смерть у повітрі"&lt;br /&gt; — доцільність активної громадської позиції поета&lt;br /&gt; — Андруховича, Олеся Ульяненка, Євгена Пашковського&lt;br /&gt; — літературу на біблійні сюжети і про євреїв у Львові&lt;br /&gt; — завдання для свого роману&lt;br /&gt; — кіно&lt;br /&gt; — читає ранні вірші, пов'язані зі Львовом:&lt;br /&gt; "Сто років юності"&lt;br /&gt; "Наша кожна закоханість..."&lt;br /&gt; "Літо зелене, тривожне..."&lt;br /&gt; "Такого осиного серпня ще не було..."&lt;br /&gt; "Тремтить вода у склянці..."&lt;br /&gt; "Дощ"&lt;br /&gt; "Ми помрем не в Парижі..."&lt;br /&gt; "Саксофоніст"&lt;br /&gt; Фото (c) К. Смолянінов&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/19/file/19_2009-05-06-kabinet-bilocerkivets.mp3?channel=rss" length="34533042" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Наталка Білоцерківець — поетеса, автор кількох поетичних збірок (остання — "Готель Централь", 2004).  Працює в часописі "Українська культура". Дружина відомого культуролога Миколи Рябчука.   
 Принаймні один її вірш — "Ми помрем не в Парижі" — набув легендарного в укарїнській культурі статусу і просто став хітом завдяки "Мертвому півневі", який поклав його на музику.  
 
На зустрічі в "Кабінеті" розповідає про таке: 
 
— свій майбутній романе 
— читає вірш "Готель Централь" 
— вірш "Лист" 
— вірш "Забагато мистецтва у цьому нікчемному світі" 
— вірш "День опісля" 
І пару "політичних віршів": 
— вірш "Лютий" 
— вірш "Смерть у повітрі" 
— доцільність активної громадської позиції поета 
— Андруховича, Олеся Ульяненка, Євгена Пашковського 
— літературу на біблійні сюжети і про євреїв у Львові 
— завдання для свого роману 
— кіно 
— читає ранні вірші, пов'язані зі Львовом: 
"Сто років юності" 
"Наша кожна закоханість..." 
"Літо зелене, тривожне..." 
"Такого осиного серпня ще не було..." 
"Тремтить вода у склянці..." 
"Дощ" 
"Ми помрем не в Парижі..." 
"Саксофоніст" 
Фото (c) К. Смолянінов</itunes:summary>
<itunes:duration>4317</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>343</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Людмила Таран</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/18/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/18/</guid>
<pubDate>Fri, 15 May 2009 19:07:04 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Людмила Таран - авторка чотирьох поетичних збірок, лауреат "Поетичних майстерень" 2000 року. Вона постійно працює зі словом, удосконалюючи свій талант літературною критикою та публіцистикою. Письменницю знають не лише в Україні: про це свідчать переклади її віршів англійською, польською та російською мовами. Поезія Таран за віршованим ритмом подібна до музичних акордів, крізь які прориваються словесні обертони суто жіночої лірики.&lt;br /&gt; На виступі в "Кабінеті" Людмила Таран розповідає про:&lt;br /&gt; — новий роман "Дзеркало єдинорога";&lt;br /&gt; — історії присвят у її віршах Олегу Лишезі, Миколі Рябчуку;&lt;br /&gt; — обставини знайомства з Миколою Ільницьким та Рябчуком;&lt;br /&gt; — знайомство та дружбу з Наталкою Білоцерківець та місце у ній для Львова;&lt;br /&gt; — романтичний погляд на Львів;&lt;br /&gt; — вплив життєвого та літературного досвіду на поетичне письмо;&lt;br /&gt; — свої враження від роботи в прозі;&lt;br /&gt; — подорожі Україною та свою візію України;&lt;br /&gt; Читає вірші "Весна і я змія линяю", "Тобі личить почесна посада хранителя колекції метеликів", "Ти молода як ніж" та ін.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/18/file/18_2009-04-29-kabi-net-taran.mp3?channel=rss" length="37430753" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Людмила Таран - авторка чотирьох поетичних збірок, лауреат "Поетичних майстерень" 2000 року. Вона постійно працює зі словом, удосконалюючи свій талант літературною критикою та публіцистикою. Письменницю знають не лише в Україні: про це свідчать переклади її віршів англійською, польською та російською мовами. Поезія Таран за віршованим ритмом подібна до музичних акордів, крізь які прориваються словесні обертони суто жіночої лірики. 
На виступі в "Кабінеті" Людмила Таран розповідає про: 
— новий роман "Дзеркало єдинорога"; 
— історії присвят у її віршах Олегу Лишезі, Миколі Рябчуку; 
— обставини знайомства з Миколою Ільницьким та Рябчуком; 
— знайомство та дружбу з Наталкою Білоцерківець та місце у ній для Львова; 
— романтичний погляд на Львів; 
— вплив життєвого та літературного досвіду на поетичне письмо; 
— свої враження від роботи в прозі; 
— подорожі Україною та свою візію України; 
Читає вірші "Весна і я змія линяю", "Тобі личить почесна посада хранителя колекції метеликів", "Ти молода як ніж" та ін.</itunes:summary>
<itunes:duration>4679</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>429</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Андрій Підпалий</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/17/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/17/</guid>
<pubDate>Thu, 14 May 2009 16:34:43 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Андрій Підпалий - поет, перекладач, літературознавець, викладач КНУ ім. Шевченка. Автор малотиражних книжок "Тексти № 1" (1995 р.), "2+4" (1995 р.), "Якісь події" (1995 р.), "Вечеря, відпочинок і ляльки" (1996 р.), "Погляд у фіорді (Я згоден)" (1996 р.), "Місто з каналами (Індиго)" (1997 р.) та інших. Учасник проекту ГІПЕТОТЕХ та активний діяч самвидаву 1995-2000 років. Вважає себе продовжувачем традиції Київської школи поезії. В ході кабінетної зустрічі поміж іншого розповідав про:&lt;br /&gt; - свою нелюбов до публічного читання поезії;&lt;br /&gt; - потенційний канон української літератури;&lt;br /&gt; - Антонича та його вплив на українську поезію;&lt;br /&gt; - Нью-Йоркську групу;&lt;br /&gt; - єдність стилістики українсьої класичної літератури;&lt;br /&gt; - про Україну як останню революцію в Європі;&lt;br /&gt; - читає вірш "Щодень і втома, вигляд миготіння" (двічі);&lt;br /&gt; - Феодосія Рогового і літературу потоку свідомості;&lt;br /&gt; - читає вірш "иоє вривання і спірність..." (також двічі);&lt;br /&gt; - та зав'язав довгу розмову з Олегом Лишегою про авангард та київську поетичну школу.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/17/file/17_26-03-09-kabi-net-pidpalyj.mp3?channel=rss" length="28710956" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Андрій Підпалий - поет, перекладач, літературознавець, викладач КНУ ім. Шевченка. Автор малотиражних книжок "Тексти № 1" (1995 р.), "2+4" (1995 р.), "Якісь події" (1995 р.), "Вечеря, відпочинок і ляльки" (1996 р.), "Погляд у фіорді (Я згоден)" (1996 р.), "Місто з каналами (Індиго)" (1997 р.) та інших. Учасник проекту ГІПЕТОТЕХ та активний діяч самвидаву 1995-2000 років. Вважає себе продовжувачем традиції Київської школи поезії. В ході кабінетної зустрічі поміж іншого розповідав про: 
- свою нелюбов до публічного читання поезії; 
- потенційний канон української літератури; 
- Антонича та його вплив на українську поезію; 
- Нью-Йоркську групу; 
- єдність стилістики українсьої класичної літератури; 
- про Україну як останню революцію в Європі; 
- читає вірш "Щодень і втома, вигляд миготіння" (двічі); 
- Феодосія Рогового і літературу потоку свідомості; 
- читає вірш "иоє вривання і спірність..." (також двічі); 
- та зав'язав довгу розмову з Олегом Лишегою про авангард та київську поетичну школу.</itunes:summary>
<itunes:duration>3589</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>372</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Степан Процюк</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/15/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/15/</guid>
<pubDate>Wed, 29 Apr 2009 16:49:19 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Степан Процюк - письменник, есеїст, учасник літературного угрупування “Нова Дегенерація”. Проза Процюка є одним із найконтроверсійніших елементів сучасної української літератури. Автора часто звинувачують у натуралізмі та фізіологізмі. Автора підхвалюють за екзистенційну сміливість. Автору закидають вульгарність та імітацію щирості. Проте багато читачів вважає, що так звана вульгарність у Процюковому виконанні — це лише страсті за чистотою духу. Процюку закидають як і хворобливий патріотизм, так і відсутність будь-якого патріотизму. Його не пестить як традиційна, так і постмодерна критика. Автор має низку читачів у різних містах України, з яких можна створити віртуальний фан-клуб. Деяка частина читачів стверджує, що ненавидить його прозу. Проте сам автор вважає, що найбільше потенційних читачів ще не познайомилося як і з його книжками, так і з творами його колег.&lt;br /&gt; Прийшовши до “Кабінету”, Процюк прочитав есе “Канатоходці” з однойменної книжки&lt;br /&gt; та розповів про наступне:&lt;br /&gt; - християнство та атеїзм, богоборство та богошукання в своєму житті&lt;br /&gt; - невротичність своїх творів та страх сучасної літератури перед патетикою&lt;br /&gt; - Галичину, як “гримучу чуміш лакейства і п’ємонтизму”&lt;br /&gt; - можливість співжиття українського Заходу і Сходу та галицький сепаратизм&lt;br /&gt; - власні способи релаксації&lt;br /&gt; - авторську правку в перевиданнях&lt;br /&gt; - власне сприйняття критики своїх творів&lt;br /&gt; - таємні чоловічі товариства&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/15/file/15_2009-03-26-kabi-net-pidpalyj.mp3?channel=rss" length="41399570" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Степан Процюк - письменник, есеїст, учасник літературного угрупування “Нова Дегенерація”. Проза Процюка є одним із найконтроверсійніших елементів сучасної української літератури. Автора часто звинувачують у натуралізмі та фізіологізмі. Автора підхвалюють за екзистенційну сміливість. Автору закидають вульгарність та імітацію щирості. Проте багато читачів вважає, що так звана вульгарність у Процюковому виконанні — це лише страсті за чистотою духу. Процюку закидають як і хворобливий патріотизм, так і відсутність будь-якого патріотизму. Його не пестить як традиційна, так і постмодерна критика. Автор має низку читачів у різних містах України, з яких можна створити віртуальний фан-клуб. Деяка частина читачів стверджує, що ненавидить його прозу. Проте сам автор вважає, що найбільше потенційних читачів ще не познайомилося як і з його книжками, так і з творами його колег. 
Прийшовши до “Кабінету”, Процюк прочитав есе “Канатоходці” з однойменної книжки 
та розповів про наступне: 
- християнство та атеїзм, богоборство та богошукання в своєму житті 
- невротичність своїх творів та страх сучасної літератури перед патетикою 
- Галичину, як “гримучу чуміш лакейства і п’ємонтизму” 
- можливість співжиття українського Заходу і Сходу та галицький сепаратизм 
- власні способи релаксації 
- авторську правку в перевиданнях 
- власне сприйняття критики своїх творів 
- таємні чоловічі товариства</itunes:summary>
<itunes:duration>5175</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>443</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Люба Якимчук</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/14/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/14/</guid>
<pubDate>Wed, 29 Apr 2009 16:39:01 +0400</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Люба Якимчук - молода поетеса з Луганська, лауреат конкурсів “Молоде вино” та “Смолоскип”, лауреат премії ім. Богдана-Ігоря Антонича за 2008 рік. Може, найяскравіший продовжувач традицій українського футуризму в нашій сучасній поезії.&lt;br /&gt; Це перша віртуальна зустріч, що записувалася не в ”Кабінеті”, а на виїзді, без публіки, тож ви будете першими її слухачами. Протягом цієї розмови Люба розповіла :&lt;br /&gt; - про свою майбутню збірку “, як МОДА” й передмову, писану чотирма аторами&lt;br /&gt; - про вплив Василя Голобородька на свою творчість&lt;br /&gt; - про “книгу птахів” Василя Голобородька та про несприйняття його критиками&lt;br /&gt; - про проблему українського верлібру&lt;br /&gt; - про перспективи формалістичних екпериментів та авангарду в українській літературі&lt;br /&gt; - про власну належність до поетичної традиції&lt;br /&gt; - про поезію як породження міської культури&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; В ході зустрічі прозвучали такі вірші:&lt;br /&gt; - ”чайна церемонія”&lt;br /&gt; - “голова”&lt;br /&gt; - “гуртяга (другий поверх ліжка)”&lt;br /&gt; - “вам (інтимно)”&lt;br /&gt; - “Імені С.Н. і Д.”&lt;br /&gt; - фрагменти “Маньяк”, “Бездомний”, “Радіо”, “Місто” (з поеми “Вулиця Радянська”)&lt;br /&gt; - “Вокзал”&lt;br /&gt; - “Вода”&lt;br /&gt; - “Сірники”&lt;br /&gt; - “Метро”&lt;br /&gt; - уривок “Алкоголь і соціалізм” з поеми “Товариш Дим”&lt;br /&gt; - “9-09-73? (з поеми “Товариш Дим”)&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/14/file/14_2009-03-29-kabi-net-yakymchuk.mp3?channel=rss" length="26035383" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Люба Якимчук - молода поетеса з Луганська, лауреат конкурсів “Молоде вино” та “Смолоскип”, лауреат премії ім. Богдана-Ігоря Антонича за 2008 рік. Може, найяскравіший продовжувач традицій українського футуризму в нашій сучасній поезії. 
Це перша віртуальна зустріч, що записувалася не в ”Кабінеті”, а на виїзді, без публіки, тож ви будете першими її слухачами. Протягом цієї розмови Люба розповіла : 
- про свою майбутню збірку “, як МОДА” й передмову, писану чотирма аторами 
- про вплив Василя Голобородька на свою творчість 
- про “книгу птахів” Василя Голобородька та про несприйняття його критиками 
- про проблему українського верлібру 
- про перспективи формалістичних екпериментів та авангарду в українській літературі 
- про власну належність до поетичної традиції 
- про поезію як породження міської культури 
 
В ході зустрічі прозвучали такі вірші: 
- ”чайна церемонія” 
- “голова” 
- “гуртяга (другий поверх ліжка)” 
- “вам (інтимно)” 
- “Імені С.Н. і Д.” 
- фрагменти “Маньяк”, “Бездомний”, “Радіо”, “Місто” (з поеми “Вулиця Радянська”) 
- “Вокзал” 
- “Вода” 
- “Сірники” 
- “Метро” 
- уривок “Алкоголь і соціалізм” з поеми “Товариш Дим” 
- “9-09-73? (з поеми “Товариш Дим”)</itunes:summary>
<itunes:duration>3719</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>476</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Юрій Іздрик</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/13/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/13/</guid>
<pubDate>Wed, 25 Mar 2009 13:39:08 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Юрій Іздрик – широко відомий у вузьких колах письменник, редактор &lt;i&gt;Часопису Текстів і Візій, Якого Ніде Немає &lt;b&gt;"Четвер"&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;, легендарний відлюдник, всесторонньо обдарований інженер і невизнаний будда – прийшов до "Кабінету" 18 травня і навчив усіх правильно жити й вірно мислити. В процесі проповіді також згадував про…&lt;br /&gt;  - алкоголізм і вихід з нього&lt;br /&gt;  - умовність жанрових і ієрархічних поділів&lt;br /&gt;  - тяжолу музику&lt;br /&gt;  - те, що буде, коли тебе попустить від усього&lt;br /&gt;  - улюблених письменників&lt;br /&gt;  - маргіналів і аутсайдерів&lt;br /&gt;  - свої книжки "Флешка" і "Флешка: Дефрагментація"&lt;br /&gt;  - рівень сучасних дебютантів в літературі&lt;br /&gt;  - Інтернет і порнографію&lt;br /&gt;  - рецепт просвітлення і про найбільше зло цього світу&lt;br /&gt;  - та прочитав свіжонаписаний текст "Канонізація і я"&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/13/file/13_2009-03-18-kabi-net-izdryk.mp3?channel=rss" length="18426809" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Юрій Іздрик – широко відомий у вузьких колах письменник, редактор Часопису Текстів і Візій, Якого Ніде Немає "Четвер", легендарний відлюдник, всесторонньо обдарований інженер і невизнаний будда – прийшов до "Кабінету" 18 травня і навчив усіх правильно жити й вірно мислити. В процесі проповіді також згадував про… 
 - алкоголізм і вихід з нього 
 - умовність жанрових і ієрархічних поділів 
 - тяжолу музику 
 - те, що буде, коли тебе попустить від усього 
 - улюблених письменників 
 - маргіналів і аутсайдерів 
 - свої книжки "Флешка" і "Флешка: Дефрагментація" 
 - рівень сучасних дебютантів в літературі 
 - Інтернет і порнографію 
 - рецепт просвітлення і про найбільше зло цього світу 
 - та прочитав свіжонаписаний текст "Канонізація і я"</itunes:summary>
<itunes:duration>3071</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>375</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Tарас Прохасько</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/12/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/12/</guid>
<pubDate>Mon, 23 Mar 2009 17:39:49 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Тарас Прохасько – письменник з Івано-Франківська, один із стовпів, на яких тримається т.зв. "Станіславський феномен". У цьому подкасті ви почуєте, як він розповідає про:&lt;br /&gt; - класичну літературу&lt;br /&gt; - національне самоутвердження&lt;br /&gt; - чи потрібні нам нові соціальні й культурні авторитети?&lt;br /&gt; - читання як фізіологічну потребу&lt;br /&gt; - родинні легенди&lt;br /&gt; - про те, чим живе Прохасько як письменник&lt;br /&gt; - користь письменника для суспільства&lt;br /&gt; - єдність і різноманіття в культурі&lt;br /&gt; - улюблених авторів&lt;br /&gt; - папір, комп’ютер і оформлення книжок&lt;br /&gt; - новий роман&lt;br /&gt; - серію “Інший формат”: чи буде продовження?&lt;br /&gt; - бунтарство&lt;br /&gt; - та як Прохасько читає &lt;b&gt;фрагмент з книжки “З цього можна зробити декілька оповідань”&lt;/b&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/12/file/12_2009-03-11-kabi-net-taras-proxas.mp3?channel=rss" length="22404736" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Тарас Прохасько – письменник з Івано-Франківська, один із стовпів, на яких тримається т.зв. "Станіславський феномен". У цьому подкасті ви почуєте, як він розповідає про: 
- класичну літературу 
- національне самоутвердження 
- чи потрібні нам нові соціальні й культурні авторитети? 
- читання як фізіологічну потребу 
- родинні легенди 
- про те, чим живе Прохасько як письменник 
- користь письменника для суспільства 
- єдність і різноманіття в культурі 
- улюблених авторів 
- папір, комп’ютер і оформлення книжок 
- новий роман 
- серію “Інший формат”: чи буде продовження? 
- бунтарство 
- та як Прохасько читає фрагмент з книжки “З цього можна зробити декілька оповідань”</itunes:summary>
<itunes:duration>3734</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>412</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - презентація перекладацької газети "Простори"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/11/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/11/</guid>
<pubDate>Mon, 16 Mar 2009 18:30:51 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;5 березня в літературному кафе "Кабінет" (Львів, вул. Винниченка, 12) відбулася презентація перекладацького проекту "&lt;a href=http://podfm.ru/goto/cf600d1 rel=nofollow target=_blank&gt;Простори&lt;/a&gt;" за участю Марка Білорусця, Євгенії Білорусець та Наталії Чермалих. Мова велася:&lt;br /&gt; - про проект "Простори": історія, завдання і методи проекту;&lt;br /&gt; - про сайт і про газету;&lt;br /&gt; - про наповнення першого номеру;&lt;br /&gt; - про проблеми художнього перекладу в Україні;&lt;br /&gt; - про вибір тексту для перекладу;&lt;br /&gt; - Марк Білорусець розповідає про Герту Грехнер та читає її текст (рос. мовою): "На смерть поета", "В подъезде", "Жена палача", "Путь к тебе лежит через море" (вірші), "Парижский дневник";&lt;br /&gt; - про критику перекладу в Україні;&lt;br /&gt; - про марнославство й амбіції;&lt;br /&gt; - оповідання Альфреда Дюбліна "Танцівниця і тіло", читає Катя Міщенко;&lt;br /&gt; - історичні коментарі до попереднього тексту;&lt;br /&gt; - Франсіс Понж, "Три сатиры", читає й коментує Наталія Чермалих;&lt;br /&gt; - три вірші сучасної німецької поетеси Моніки Рінг в оригіналі та перекладі Василя Лозинського;&lt;br /&gt; - стаття Євгенії Білорусець про зв’язок літератури й соціуму;&lt;br /&gt; - про якість роботи перекладацького відділу Спілки письменників.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/11/file/11_2009-03-05-kabi-net-prostory.mp3?channel=rss" length="50806080" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>5 березня в літературному кафе "Кабінет" (Львів, вул. Винниченка, 12) відбулася презентація перекладацького проекту "Простори" за участю Марка Білорусця, Євгенії Білорусець та Наталії Чермалих. Мова велася: 
- про проект "Простори": історія, завдання і методи проекту; 
- про сайт і про газету; 
- про наповнення першого номеру; 
- про проблеми художнього перекладу в Україні; 
- про вибір тексту для перекладу; 
- Марк Білорусець розповідає про Герту Грехнер та читає її текст (рос. мовою): "На смерть поета", "В подъезде", "Жена палача", "Путь к тебе лежит через море" (вірші), "Парижский дневник"; 
- про критику перекладу в Україні; 
- про марнославство й амбіції; 
- оповідання Альфреда Дюбліна "Танцівниця і тіло", читає Катя Міщенко; 
- історичні коментарі до попереднього тексту; 
- Франсіс Понж, "Три сатиры", читає й коментує Наталія Чермалих; 
- три вірші сучасної німецької поетеси Моніки Рінг в оригіналі та перекладі Василя Лозинського; 
- стаття Євгенії Білорусець про зв’язок літератури й соціуму; 
- про якість роботи перекладацького відділу Спілки письменників.</itunes:summary>
<itunes:duration>6351</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>329</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Андрій Любка і його "Тероризм"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/10/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/10/</guid>
<pubDate>Wed, 11 Mar 2009 14:29:49 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;4 березня в літературному кафе "Кабінет" відбулася зустріч  з Андрієм Любкою з нагоди виходу його нової поетичної збірки "Тероризм" . &lt;br /&gt; В розмові було заторкнуто такі теми &lt;i&gt;та прочитано такі вірші&lt;/i&gt;:&lt;br /&gt; - з чого почалася поетична творчість Любки?&lt;br /&gt; - чого бракує молодій українській літературі?&lt;br /&gt; - хто зараз лідери молодої генерації літератури?&lt;br /&gt; - місце поета в українському суспільстві&lt;br /&gt; &lt;i&gt;вірш "Шева, я, алкоголь"&lt;br /&gt; вірш"Ти прокинешся зранку..."&lt;br /&gt; вірш "Леон"&lt;br /&gt; вірш "У пятницю зранку я вийшов з вязниці..."&lt;br /&gt; вірш "Ленін"&lt;/i&gt;&lt;br /&gt; - про націєтворчу та інтер'єрно-декоративну функції літератури&lt;br /&gt; &lt;i&gt;вірш "Ужгородський національний університет"&lt;/i&gt;&lt;br /&gt; - як Любка познайомися з Андруховичем&lt;br /&gt; - про що говорять письменники між собою?&lt;br /&gt; - провокативні для українського читача теми&lt;br /&gt; - про Марію Матіос&lt;br /&gt; &lt;i&gt;вірш "Державний реєстр"&lt;br /&gt; вірш "Вона не хотіла виходити заміж..."&lt;br /&gt; вірш "Головне дожити до вересня..."&lt;br /&gt; вірш "8 місяців шизофренії"&lt;br /&gt; вірш "Параноя"&lt;br /&gt; вірш "Ми дихаємо одним повітрям"&lt;/i&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/10/file/10_kabi-net-04.03.09-lubka.mp3?channel=rss" length="32098464" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>4 березня в літературному кафе "Кабінет" відбулася зустріч  з Андрієм Любкою з нагоди виходу його нової поетичної збірки "Тероризм" .  
В розмові було заторкнуто такі теми та прочитано такі вірші: 
- з чого почалася поетична творчість Любки? 
- чого бракує молодій українській літературі? 
- хто зараз лідери молодої генерації літератури? 
- місце поета в українському суспільстві 
вірш "Шева, я, алкоголь" 
вірш"Ти прокинешся зранку..." 
вірш "Леон" 
вірш "У пятницю зранку я вийшов з вязниці..." 
вірш "Ленін" 
- про націєтворчу та інтер'єрно-декоративну функції літератури 
вірш "Ужгородський національний університет" 
- як Любка познайомися з Андруховичем 
- про що говорять письменники між собою? 
- провокативні для українського читача теми 
- про Марію Матіос 
вірш "Державний реєстр" 
вірш "Вона не хотіла виходити заміж..." 
вірш "Головне дожити до вересня..." 
вірш "8 місяців шизофренії" 
вірш "Параноя" 
вірш "Ми дихаємо одним повітрям"</itunes:summary>
<itunes:duration>4012</itunes:duration>
<itunes:explicit>yes</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>435</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Обговорення книжки Олександра Жовни "Її тіло пахло зимовими яблуками"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/9/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/9/</guid>
<pubDate>Mon, 02 Mar 2009 15:47:29 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;- Звідки така популярність книжки?&lt;br /&gt; - Комерційний успіх Олександра Жовни&lt;br /&gt; - Некрофілія у прозі Жовни&lt;br /&gt; - Жовна - готичний автор?&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/9/file/9_kabi.net_-_26.02.09_-_obgovorenn.mp3?channel=rss" length="23526747" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>- Звідки така популярність книжки? 
- Комерційний успіх Олександра Жовни 
- Некрофілія у прозі Жовни 
- Жовна - готичний автор?</itunes:summary>
<itunes:duration>3361</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>443</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net - Володимир Даниленко</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/8/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/8/</guid>
<pubDate>Mon, 23 Feb 2009 16:16:35 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Протягом цієї зустрічі Даниленко розповідає про: &lt;br /&gt; - те, як він вирішив написати книжку про бюрократію...&lt;br /&gt; - ... і як для цього найнявся на роботу в Кабмін;&lt;br /&gt; - про українську ментальність як причину загальнодержавної корупції;&lt;br /&gt; - про форму східної газелі;&lt;br /&gt; Читає уривок з роману "Газелі бідного Ремзі";&lt;br /&gt; - про українську гуманітарну політику&lt;br /&gt; - про львівську гордість&lt;br /&gt; - про те, як слід описувати негідників;&lt;br /&gt; Читає ще один розділ з роману;&lt;br /&gt; - про філологію як основу політики;&lt;br /&gt; - про те, хто пише спічі для Ющенка;&lt;br /&gt; - про вибір письменника: як бути незалежним від суспільства?&lt;br /&gt; - про творчі плани;&lt;br /&gt; - про різницю між Львовом і Києвом;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/8/file/8_kabinet_-_danylenko_-_19.02.09.mp3?channel=rss" length="23516526" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Протягом цієї зустрічі Даниленко розповідає про:  
- те, як він вирішив написати книжку про бюрократію... 
- ... і як для цього найнявся на роботу в Кабмін; 
- про українську ментальність як причину загальнодержавної корупції; 
- про форму східної газелі; 
Читає уривок з роману "Газелі бідного Ремзі"; 
- про українську гуманітарну політику 
- про львівську гордість 
- про те, як слід описувати негідників; 
Читає ще один розділ з роману; 
- про філологію як основу політики; 
- про те, хто пише спічі для Ющенка; 
- про вибір письменника: як бути незалежним від суспільства? 
- про творчі плани; 
- про різницю між Львовом і Києвом;</itunes:summary>
<itunes:duration>3360</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>415</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>Kabi.net - Зустріч з Ірен Роздобудько (11.02.09)</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/7/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/7/</guid>
<pubDate>Fri, 13 Feb 2009 15:31:22 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Одна з найкраще продаваних україномовних письменниць розказує про свій підхід до життя, джерела натхнення і сюжетів та читає фрагмент з роману "12" та один вірш.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/7/file/7_kabinet_-_rozdobudko_-_11.02.09.mp3?channel=rss" length="13557904" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Одна з найкраще продаваних україномовних письменниць розказує про свій підхід до життя, джерела натхнення і сюжетів та читає фрагмент з роману "12" та один вірш.</itunes:summary>
<itunes:duration>3389</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>349</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net Вступ до серії. Обіцянки</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/6/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/6/</guid>
<pubDate>Thu, 12 Feb 2009 12:47:17 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Тут я за чотири хвилини розказую вам, чого слід очікувати від цього подкасту.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/6/file/6_kabi.net_-_vstup.mp3?channel=rss" length="2664158" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Тут я за чотири хвилини розказую вам, чого слід очікувати від цього подкасту.</itunes:summary>
<itunes:duration>222</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>314</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net Стас Бондаренко</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/5/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/5/</guid>
<pubDate>Wed, 11 Feb 2009 15:44:18 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Кабінетна зустріч з відомим журналістом та поетом Станіславом Бондаренком відбулася 21 січня. &lt;br /&gt; В цьому подкасті ви почуєте чотири його вірші, які заміксував DJ LAWrin.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; У 70-ті роки минулого століття, навчаючись на філфаку КДУ імені Шевченка, Станіслав з друзями створив самвидавський журнал "Гарумистические записки". Його читали в кількох вузах Києва, але дуже швидко розгромили органи КДБ, Тому аж до часів перебудови вихід книг Станіслава був неможливий: спочатку у "Веселці" з'явилися книжки для дітей "Струмок" (1989) та "Чайка Нескучайка" (1992), а вже потім - збірки віршів для дорослих "Я сам із дат печалі", "Бенкет під час Кучми", "Євангеліє від тюрми", "Нова Енеїда, або Дер-жа-вю", вибране "СНГеній" та інші.&lt;br /&gt; Серед найбільш відомих з українських книг на теренах СНД - дві в перекладі Станіслава на російську: "Улюблені вірші" та "Абетка".&lt;br /&gt; У 2008 році вийшов друком перший прозовий роман Станіслава Бондаренка "От я вся - я свято або Віхола для лохів "&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/5/file/5_kabinet_-_Stas_Bodnarenko_mix_by.mp3?channel=rss" length="11257904" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Кабінетна зустріч з відомим журналістом та поетом Станіславом Бондаренком відбулася 21 січня.  
В цьому подкасті ви почуєте чотири його вірші, які заміксував DJ LAWrin. 
 
У 70-ті роки минулого століття, навчаючись на філфаку КДУ імені Шевченка, Станіслав з друзями створив самвидавський журнал "Гарумистические записки". Його читали в кількох вузах Києва, але дуже швидко розгромили органи КДБ, Тому аж до часів перебудови вихід книг Станіслава був неможливий: спочатку у "Веселці" з'явилися книжки для дітей "Струмок" (1989) та "Чайка Нескучайка" (1992), а вже потім - збірки віршів для дорослих "Я сам із дат печалі", "Бенкет під час Кучми", "Євангеліє від тюрми", "Нова Енеїда, або Дер-жа-вю", вибране "СНГеній" та інші. 
Серед найбільш відомих з українських книг на теренах СНД - дві в перекладі Станіслава на російську: "Улюблені вірші" та "Абетка". 
У 2008 році вийшов друком перший прозовий роман Станіслава Бондаренка "От я вся - я свято або Віхола для лохів "</itunes:summary>
<itunes:duration>938</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>336</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net Лугосад</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/4/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/4/</guid>
<pubDate>Mon, 09 Feb 2009 20:55:31 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Для початку викладаю вам понеділковий запис з 25-ї річниці поетичного угрупування ЛуГоСад (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський). Загалшом вечір тривав півтори години, з них я вирізав для вас 22 хвилини, протягом яких вони читають свої вірші, які ви тут і можете послухати вживу або скачати файлом (7.2 Мб, 48 кб/с). &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; В сьогоднішній програмі: &lt;br /&gt; - поетичні мініатюри Лучука&lt;br /&gt; - конкретна поезія (дізнайся, що це таке) Садловського голосом Гончара&lt;br /&gt; - хуліганські лимерики Лучука&lt;br /&gt; - Суперравлик - цикл Гончара для дітей&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/4/file/4_kabinet_lugosad_19.01.08_fin_lon.mp3?channel=rss" length="35842608" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Для початку викладаю вам понеділковий запис з 25-ї річниці поетичного угрупування ЛуГоСад (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський). Загалшом вечір тривав півтори години, з них я вирізав для вас 22 хвилини, протягом яких вони читають свої вірші, які ви тут і можете послухати вживу або скачати файлом (7.2 Мб, 48 кб/с).  
 
В сьогоднішній програмі:  
- поетичні мініатюри Лучука 
- конкретна поезія (дізнайся, що це таке) Садловського голосом Гончара 
- хуліганські лимерики Лучука 
- Суперравлик - цикл Гончара для дітей</itunes:summary>
<itunes:duration>5974</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>513</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net Наталка Білоцерківець</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/3/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/3/</guid>
<pubDate>Mon, 09 Feb 2009 20:48:53 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;Це не зовсім kabi.netний подкаст, скоріше, промо до "Живих голосів". Річ у тому, що "Живі голоси" попали в руки DJ LAWrin (який в нас на "Дзизі" дизайнером працює). Із записаного матеріалу він вибрав кілька віршів Наталки Білоцерківець (серед них і легендарний "Ми помрем не в Парижі" - отже, "Мертвий Півень" втратив монополію на цю пісню), додав якоїсь писходелічної музики (дуже вдало, як на мене) і зміксував з цього всього подкаст, який ми й представляємо вам на суд сьогодні, перед вихідними- щоб ви могли, розслабившись в тихій і спокійній обстановці, віддатися складам і ритмам цих віршів і цієї музики.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/3/file/3_Zhyvi_golosy_-_N._Bilocerkivets.mp3?channel=rss" length="6916678" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>Це не зовсім kabi.netний подкаст, скоріше, промо до "Живих голосів". Річ у тому, що "Живі голоси" попали в руки DJ LAWrin (який в нас на "Дзизі" дизайнером працює). Із записаного матеріалу він вибрав кілька віршів Наталки Білоцерківець (серед них і легендарний "Ми помрем не в Парижі" - отже, "Мертвий Півень" втратив монополію на цю пісню), додав якоїсь писходелічної музики (дуже вдало, як на мене) і зміксував з цього всього подкаст, який ми й представляємо вам на суд сьогодні, перед вихідними- щоб ви могли, розслабившись в тихій і спокійній обстановці, віддатися складам і ритмам цих віршів і цієї музики.</itunes:summary>
<itunes:duration>576</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>276</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net "Шосе ентузіастів"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/2/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/2/</guid>
<pubDate>Mon, 09 Feb 2009 20:18:59 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;28 січня, в неділю в "Кабінеті" відбулася зустріч з німецькою авторкою Мерле Гільбк, модерована Юрком Прохаськом.  Через завантаженість графіку "Кабінету" її, як бачите, навіть довелося провести не в традиційну середу, а в неділю. Зустріч від цього, правда, тільки виграла – народу було доста, в більшості – шанувальники Прохаська-молодшого. &lt;br /&gt; Та Мерле Гільбк була варта навіть більшої аудиторії. Її книжка "Шосе ентузіастів", яку вона презентувала – це публіцистично викладене культурологічне дослідження Росії, здійснене німцем. Переклав книжку сам Юрко Прохасько. Зустріч була цікавою не тільки для любителів доброї літератури (а Мерла Гільбк, як професійний журналіст, словом володіє дуже добре), але й для тих, хто володіє німецькою на розмовному рівні – хоч і знаючи російську, Мерла говорила німецькою, а Прохасько перекладав. &lt;br /&gt; Зазвичай я не викладаю повних записів зустрічі, але цього разу зроблю виняток, оскільки розмова (чи то пак, промова) Мерли вийшла більш ніж змістовною й цікавою. &lt;br /&gt; &lt;br /&gt; В подкасті вас чекає:&lt;br /&gt; Розділ "Sexy party" (оригінал та переклад)&lt;br /&gt; Інший фрагмент, виключно для любителів німецької мови, без перекладу, але з загальними поясненнями Прохаська до кожного абзацу&lt;br /&gt; Розповідь про "російську Німеччину" та про проблеми репатріації німців з території СРСР (дуже цікаво й змістовно)&lt;br /&gt; Та про те, що німці знають про Україну&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/2/file/2_kabinet-sexy-party_25.10.08_full.mp3?channel=rss" length="31452312" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>28 січня, в неділю в "Кабінеті" відбулася зустріч з німецькою авторкою Мерле Гільбк, модерована Юрком Прохаськом.  Через завантаженість графіку "Кабінету" її, як бачите, навіть довелося провести не в традиційну середу, а в неділю. Зустріч від цього, правда, тільки виграла – народу було доста, в більшості – шанувальники Прохаська-молодшого.  
Та Мерле Гільбк була варта навіть більшої аудиторії. Її книжка "Шосе ентузіастів", яку вона презентувала – це публіцистично викладене культурологічне дослідження Росії, здійснене німцем. Переклав книжку сам Юрко Прохасько. Зустріч була цікавою не тільки для любителів доброї літератури (а Мерла Гільбк, як професійний журналіст, словом володіє дуже добре), але й для тих, хто володіє німецькою на розмовному рівні – хоч і знаючи російську, Мерла говорила німецькою, а Прохасько перекладав.  
Зазвичай я не викладаю повних записів зустрічі, але цього разу зроблю виняток, оскільки розмова (чи то пак, промова) Мерли вийшла більш ніж змістовною й цікавою.  
 
В подкасті вас чекає: 
Розділ "Sexy party" (оригінал та переклад) 
Інший фрагмент, виключно для любителів німецької мови, без перекладу, але з загальними поясненнями Прохаська до кожного абзацу 
Розповідь про "російську Німеччину" та про проблеми репатріації німців з території СРСР (дуже цікаво й змістовно) 
Та про те, що німці знають про Україну</itunes:summary>
<itunes:duration>5241</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>258</podfm:downloadCount>
</item>
<item>
<title>kabi.net  Презентація сайту "Рожевий слоник"</title>
<link>http://kabinet.podfm.ru/my/1/</link>
<guid>http://kabinet.podfm.ru/my/1/</guid>
<pubDate>Mon, 09 Feb 2009 19:09:20 +0300</pubDate>
<description>&lt;table width="100%"&gt;&lt;tr&gt;&lt;td&gt;28 січня в "Кабінеті” відбулась презентація оновленого літературного порталу "Рожевий слоник" (розробник і головний адміністратор – Анатоль Кукула). Сам портал існує з 2003 року, але нова версія значно більше відповідає модній нині концепції &lt;i&gt;Web2.0&lt;/i&gt;. З просто літературного порталу для молодих авторів "Слоник" перетворився на літературно-соціальну мережу (сам Кукула жартома називає його "вконтактом для поетів"), самоорганізовану систему, яка здатна існувати без стороннього адміністрування. Тепер автори можуть самі закидати свої твори на сайт та оцінювати одне одного. Система оцінювання теж оригінальна: ставлячи комусь мінус, автор втрачає на кармі сам, тому охочий паплюжити всіх і кожного мусить сам користуватися величезною популярністю. &lt;br /&gt; Презентація пройшла весело, традиційно серйозна атмосфера "Кабінету" була змінена до невпізнаваності. Першим "криголамом" для публіки стало завдання для випадково вибраних людей "відчути себе слоником". Управляла цим молода режисера Наталя Сусяк з театру "Цю". Правда, кригу особливо топити й не треба було, але після такої розминки атмосфера встановилася настільки невимушена, наскільки це взагалі можливо в традиційно серйозному "Кабінеті". &lt;br /&gt; Основною частиною вечора стали, звісно, літературні читання самих "слоненят", яких на зустрічі було вдосталь. Анна Швецова (Київ), Тарас Малкович (Київ), Карина Тумаєва (Київ), Григорій Семенчук (Хмельницький), Марія Весна (Львів), Артем Полежака (Харків), Анатоль Кукула (Львів), Юліана Паранько (Костопіль), Микола BARRETH Шпаковський (Тернопіль), Лариса Радченко (Львів), Мар'яна Максим'як (Тернопіль), Денис Шашенок (Хмельницький), Ксеня Жужа (Хмельницький), Вано Крюґер (Київ). Модерувала вечір Оксана Васьків. Логічним завершенням вечора стало зачитування колективних абсурдних віршів, написаних протягом зустрічі (кожен писав рядок, загинав папір так, щоб було видно тільки останнє слово й передавав його далі). Це створило таке поле інтелектуально-естетичного релаксу, що коли в кав’ярню забрів якийсь насмерть п’яний, але несподівано позитивний молодик і виголосив промову до авторів, вона цілком вписалася в естетику і стилістику вечора. Наостанок організатори частували відвідувачів рожевим зефіром від антипода Рожевого Слоника – Зеленої Білочки. &lt;br /&gt; Поезію "слоненят" зараз, звісно, до гордої назви поезії ще далеко не дотягує. Але це той ґрунт, на якому – не сумніваюся – виростуть нові серйозні українські літератори. На зустрічі виглядало, що вони вже цілком усвідомили свою "дитячість" і, покінчивши з претензійністю, яку я міг спостерігати ще півроку тому, почали бавитися собі в на радість. Зате їхня "несерйозна" поезія уже симпатично звучала в рамках зустрічі - навідміну від представників старшого покоління, "слоненята" вміють читати свої твори, особливо ті з них, які приймають участь у слемах. Тому я з радістю викладаю для вас запис цієї зустрічі - він легкий для слухання. &lt;br /&gt; Самому ж "Рожевому слонику" слід віддати належне за те, що він використовує найсучасніші комунікативні концепції (думаю, ніхто не буде заперечувати, що Web 2.0 є саме такою концепцією) для нарощення й збагачення української культури. А це є запорукою її майбутньої прогресивності.&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;&lt;/table&gt;</description>
<enclosure url="http://kabinet.podfm.ru/my/1/file/1_kabinet_-_28.01.08_-_rozhevy_slo.mp3?channel=rss" length="28541536" type="audio/mpeg"/>
<itunes:author>kabi.net</itunes:author>
<itunes:summary>28 січня в "Кабінеті” відбулась презентація оновленого літературного порталу "Рожевий слоник" (розробник і головний адміністратор – Анатоль Кукула). Сам портал існує з 2003 року, але нова версія значно більше відповідає модній нині концепції Web2.0. З просто літературного порталу для молодих авторів "Слоник" перетворився на літературно-соціальну мережу (сам Кукула жартома називає його "вконтактом для поетів"), самоорганізовану систему, яка здатна існувати без стороннього адміністрування. Тепер автори можуть самі закидати свої твори на сайт та оцінювати одне одного. Система оцінювання теж оригінальна: ставлячи комусь мінус, автор втрачає на кармі сам, тому охочий паплюжити всіх і кожного мусить сам користуватися величезною популярністю.  
Презентація пройшла весело, традиційно серйозна атмосфера "Кабінету" була змінена до невпізнаваності. Першим "криголамом" для публіки стало завдання для випадково вибраних людей "відчути себе слоником". Управляла цим молода режисера Наталя Сусяк з театру "Цю". Правда, кригу особливо топити й не треба було, але після такої розминки атмосфера встановилася настільки невимушена, наскільки це взагалі можливо в традиційно серйозному "Кабінеті".  
Основною частиною вечора стали, звісно, літературні читання самих "слоненят", яких на зустрічі було вдосталь. Анна Швецова (Київ), Тарас Малкович (Київ), Карина Тумаєва (Київ), Григорій Семенчук (Хмельницький), Марія Весна (Львів), Артем Полежака (Харків), Анатоль Кукула (Львів), Юліана Паранько (Костопіль), Микола BARRETH Шпаковський (Тернопіль), Лариса Радченко (Львів), Мар'яна Максим'як (Тернопіль), Денис Шашенок (Хмельницький), Ксеня Жужа (Хмельницький), Вано Крюґер (Київ). Модерувала вечір Оксана Васьків. Логічним завершенням вечора стало зачитування колективних абсурдних віршів, написаних протягом зустрічі (кожен писав рядок, загинав папір так, щоб було видно тільки останнє слово й передавав його далі). Це створило таке поле інтелектуально-естетичного релаксу, що коли в кав’ярню забрів якийсь насмерть п’яний, але несподівано позитивний молодик і виголосив промову до авторів, вона цілком вписалася в естетику і стилістику вечора. Наостанок організатори частували відвідувачів рожевим зефіром від антипода Рожевого Слоника – Зеленої Білочки.  
Поезію "слоненят" зараз, звісно, до гордої назви поезії ще далеко не дотягує. Але це той ґрунт, на якому – не сумніваюся – виростуть нові серйозні українські літератори. На зустрічі виглядало, що вони вже цілком усвідомили свою "дитячість" і, покінчивши з претензійністю, яку я міг спостерігати ще півроку тому, почали бавитися собі в на радість. Зате їхня "несерйозна" поезія уже симпатично звучала в рамках зустрічі - навідміну від представників старшого покоління, "слоненята" вміють читати свої твори, особливо ті з них, які приймають участь у слемах. Тому я з радістю викладаю для вас запис цієї зустрічі - він легкий для слухання.  
Самому ж "Рожевому слонику" слід віддати належне за те, що він використовує найсучасніші комунікативні концепції (думаю, ніхто не буде заперечувати, що Web 2.0 є саме такою концепцією) для нарощення й збагачення української культури. А це є запорукою її майбутньої прогресивності.</itunes:summary>
<itunes:duration>4757</itunes:duration>
<itunes:explicit>no</itunes:explicit>
<itunes:image href=""/>
<podfm:nodownload>no</podfm:nodownload>
<podfm:downloadCount>353</podfm:downloadCount>
</item>
</channel>
</rss>
